Дозбирали і засіяли

За інформацією прес-служби Мінагрополітики, станом на кінець листопада Україна зібрала 59,9 млн. тонн зернових та зернобобових культур із 14 мільйонів гектарів.

 Зібрано 96 відсотків від загальної площі. Середня врожайність зафіксована на рівні 42,6 центнера з гектара (96% від запланованих 14,6 млн га).

 У тому числі кукурудзи намолотили 21,6 млн. тонн. Її вже зібрали з 90 відсотків від належних до збирання 4,5 млн. гектарiв iз поточною врожайністю 53,6 центнера з гектара.

 Найвища врожайність зернових та зернобобових культур на сьогодні в господарствах Хмельницької (62,8 ц/га), Сумської (60,2 ц/га), Вінницької (58,7 ц/га), Тернопільської (56,4 ц/га), Чернігівської (55,7 ц/га), Чернівецької (53,7 ц/га), Івано-Франківської (50,0 ц/га) та Львівської (50,0 ц/га) областей.

 Крім того, на початок зими зібрано 11,9 млн. тонн соняшнику при врожайності 20,1 ц/га; 3,7 млн. тонн сої при врожайності 19,3 ц/га; 14,4 млн. тонн цукрових буряків при врожайності 460 ц/га. Урожай трьох останніх культур зібрано на 98—99 відсотків.

 Майже завершено посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року на площі 6,9 млн. гектарiв при прогнозі 7,2 мільйона.

 У тому числі висіяли під зиму: пшениці та тритикале — 5,9 млн. гектарiв (97%), жита — 147 тисяч гектарів (93%), ячменю — 822 тис. гектарів (89%), озимого ріпаку — 864 тисячi гектарів, або 112 відсотків від прогнозу.


Повернутися
09.12.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...