Коли нежить не дає жить…

Часто застуджуєтеся? Хлюпаєте носом і завжди тримаєте під рукою носові хустки? Пора вживати термінових заходів.

  Більшість iз нас до нежиті ставиться до нього як до незначної і швидко­плинної неприємності, ходячи на роботу й ігноруючи лікування. Однак, як стверджують лікарі, робити цього категорично не можна.  Через брак адекватного лікування й ослаблений імунітет нежить може призвести до розвитку ларингіту, фарингіту, бронхіту, пневмонії й отиту.  У дітей нежить найчастіше переходить у гайморит, який у запущених випадках ускладнюється гнійним запаленням мозкових оболонок. Тому залишати нежить на самоплив у жодному разі не можна.

Чим найкраще лікувати риніт? Однозначної відповіді лікарі не мають, адже причини нежитю різні: це можуть бути віруси, бактерії, алергени, травми слизової оболонки носа. Крім того, організм людини унікальний, і в кожного з нас є свої перевірені на практиці способи лікування недуги.

«За перших ознак нежитю — закладеності носа, відчутті свербіння в ніздрях, появі рідкого назального секрету, багаторазовому чханні — слід змастити слизову оболонку носа соком свіжого часнику або цибулі, — радить столичний лікар–терапевт Віталій Мащенко. — В цих рослинах сконцентрована величезна кількість фітонцидів — потужних протимікробних компонентів, що згубно діють на всіх збудників респіраторних захворювань. Проте часник і цибуля ефективні лише на початковій стадії риніту або для його профілактики. Якщо процес уже «пішов» і почалися рясні виділення з носа, головний біль, важке дихання, кон’юнктивіт — потрібне серйозне лікування».

Передовсім, за словами лікаря, слід провести так зване етіотропне лікування, спрямоване на сам збудник. Нині в аптечній мережі не бракує етіотропних препаратів від нежитю. А ліки з антибіотиками ефективні для профілактики ускладнень, оскільки головними винуватцями «приєднання» до нежитю вторинних інфекцій є саме бактерії.

«Не забувайте і про народні способи лікування, ефективність яких завжди була на високому рівні і не одного з нас рятувала від серйозних неприємностей, — додає Віталій Мащенко. — Полегшить перебіг недуги гаряча ванна для ніг, а також загальна ванна, особливо з додаванням солі з екстрактами хвої. Ці ж екстракти використовують і для носових інгаляцій. Для цього роблять відвар із соснових голок і дихають над ним упродовж півгодини, накрившись щільною тканиною.

Не забуваймо про вітаміни — можна вживати як аптечні препарати, особливо з високим вмістом аскорбінової кислоти, так і домашні варіанти — чай з лимоном чи ягодами».

Згубні для хвороботворних мікроорганізмів і концентровані сольові розчини (2 чайні ложки солі на півсклянки води). Бажано щодня 4—5 разів полоскати ними носові ходи. Активне лікування можна проводити не лише вдень, а й уночі, надягнувши шкарпетки з насипаним усередину сухим гірчичним порошком. Дотримуючись цих рекомендацій, ви позбудетеся нежитю уже через 3—4 дні, каже лікар.


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.