Як вберегти своє серце?

Пальму першості серед захворювань в Україні утримують серцево–судинні недуги. Від них потерпають майже 25 мільйонів наших співгромадян, а серцево–судинні захворювання охоплюють 66% у структурі смертності. Як же вберегти своє серце і судини від хвороб та передчасного старіння?

На думку фахівців, важливу роль тут відіграє правильна система харчування. Звісно, це не спосіб лікування, і професійного медикаментозного втручання харчі не замінять. Однак їжа може зміцнити, продовжити безперебійну роботу серця і судин, а разом із правильним способом життя доповнити лікувальну програму.

Раціонально харчуватися доволі просто, нагадують лікарі. Не треба нічого вигадувати, варто лише взяти за взірець схему збалансованого харчування і підлаштувати під неї свій раціон. Найвідоміша схема має вигляд піраміди. В її основі — злакові. Вище йдуть овочі та фрукти. Далі — білки (риба, м’ясо, молочні продукти). А на самій верхівці — тваринні жири, цукор, кондитерські вироби: цих продуктів слід або уникати, або споживати в незначній кількості.

Щоправда, нині піраміду збалансованого харчування трохи підкоригували. Оскільки сучасна людина мало рухається, то велика кількість злакових може зумовити ожиріння. Тож у своєму раціоні їх слід зменшити на користь овочів та фруктів. Зауважте: в основі піраміди правильного харчування немає солодких булочок, цукерок, гамбургерів, піци тощо.

Овочі для «мотора»

Серце працюватиме легко і довго, якщо ви вживатимете достатню кількість фруктів і овочів. Вони запобігають розвитку атеросклерозу. Для «перекусів» ідеально підійдуть горіхи та насіння, які не тільки тамують відчуття голоду, а й збагачують організм потрібними для серця вітаміном Е і ненасиченими жирами.

Серед овочів особливо корисні для нашого «мотора» томати й авокадо. Антиоксиданти, якими багаті томати, захищають серце від хвороб. Крім того, свіжі помідори — чудове джерело вітаміну С. Авокадо насичені корисними для серця жирними кислотами (омега–3) — тими ж, що й жирна риба. Постійне вживання дарів саду й городу зменшує ризик серцевих захворювань на 30%, переконані лікарі.

Крім того, для злагодженої роботи серця організм час від часу потребує жирної риби — скумбрії, тунця, лосося чи оселедця. Кислоти, що містяться в ній, сприятливо діють на судини, очищають і зміцнюють їх, запобігають утворенню тромбів. До речі, у Норвегії, яка посідає одне з перших місць­ у світі за тривалістю життя, а смертність від серцево–судинних хвороб становить лише 36% від загальної, споживають значну кількість риби, багатої на ненасичені жирні кислоти (омега–3). Норвежці їдять рибу майже щодня.

«Табу» на смажене

І кардіологи, і дієтологи одностайні: хочете жити довго і мати здорове серце — виключіть iз раціону смажену їжу. Якщо не можете відмовитися від неї повністю — зведіть такі страви до мінімуму. Від «важкого» м’яса (свинина, баранина) бажано відмовитися взагалі. Достатньо перейти на м’ясо курей та індиків. У цих продуктах почерпнете потрібні серцю білки.

Відомі «герої» народної медицини — часник і цибуля — містять особливі елементи, які істотно зменшують схильність тромбоцитів до злипання, руйнують навіть ті згустки крові, які вже почали формуватися. До речі, корисні властивості цих овочів зберігаються також під час термічної обробки.

Також лікарі радять обов’язково включати до раціону зерновий хліб, віддавати перевагу нежирним молочним продуктам, готувати їжу на олії (в ідеалі — на оливковій).


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...