Аби недуг зник-вживайте часник!

Вчені Університету Копенгагена виявили, що часник реально допоможе перемогти стійкі бактерії, що викликають лікарняні інфекції. Про це пише The Daily Mail.

 Медики виявили, що сполука часнику - аджоен, руйнує структуру колоній резистентних бактерій і дозволяє антибіотикам знову набути сили. Сполука небезпечна для бактерій, бо вона втручається в роботу гена, необхідного бактеріям для прикріплення до тканин людини. Плюс, без цього гена бактерії не можуть відтворюватися.

 За словами вчених, аджоен можна використовувати для лікування кістозного фіброзу та хронічних ран у хворих на цукровий діабет, а також сполука ефективна проти золотистого стафілокока, стійкого до метициліну (MRSA).

 Сполука пригнічує активність особливого гена, що призводить до руйнування бактеріальної біоплівки. Це клейке утворення, що приліплює колонії бактерій до тканин людини і захищає бактерії від ліків.

 Хоча аджоен сам по собі не знищує бактерії, але гальмує процес розмноження. У підсумку антибіотики та імунна система можуть включитися в активну боротьбу з патогенами.

 Сполуку протестували на двох типах бактерій - Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. Виявилося, вона протистояла обом бактеріям одночасно, претендуючи на роль ідеального доповнення до антибіотиків.


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.