Аби недуг зник-вживайте часник!

Вчені Університету Копенгагена виявили, що часник реально допоможе перемогти стійкі бактерії, що викликають лікарняні інфекції. Про це пише The Daily Mail.

 Медики виявили, що сполука часнику - аджоен, руйнує структуру колоній резистентних бактерій і дозволяє антибіотикам знову набути сили. Сполука небезпечна для бактерій, бо вона втручається в роботу гена, необхідного бактеріям для прикріплення до тканин людини. Плюс, без цього гена бактерії не можуть відтворюватися.

 За словами вчених, аджоен можна використовувати для лікування кістозного фіброзу та хронічних ран у хворих на цукровий діабет, а також сполука ефективна проти золотистого стафілокока, стійкого до метициліну (MRSA).

 Сполука пригнічує активність особливого гена, що призводить до руйнування бактеріальної біоплівки. Це клейке утворення, що приліплює колонії бактерій до тканин людини і захищає бактерії від ліків.

 Хоча аджоен сам по собі не знищує бактерії, але гальмує процес розмноження. У підсумку антибіотики та імунна система можуть включитися в активну боротьбу з патогенами.

 Сполуку протестували на двох типах бактерій - Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. Виявилося, вона протистояла обом бактеріям одночасно, претендуючи на роль ідеального доповнення до антибіотиків.


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...