Щоб діжка меду – без ложки дьогтю
Щоб отримати велику кількість натурального меду, потрібно докласти чимало сил і початкових інвестицій.
Саме тому мед разом зі сметаною, молоком, оливковою олією та ікрою належить до продуктів із найвищим ризиком фальсифікації. При підробці у натуральний мед можуть додавати велику кількість борошна, крохмальної патоки, цукрового сиропу, змішують зі штучним медом та крохмалем.
Коли мед тільки починає кристалізуватися, до нього частенько починають додавати велику кількість цукрового піску. Так досягають того, що підроблений продукт, як і натуральний, загусає і зацукровується.
Професійні лаборанти найчастіше використовують мікроскоп, аби швидко дізнатися, чи містить продукт цукровий пісок, пудру, дріжджі, пилок певного виду рослини.
Щоб виявити домішки цукрового піску, на скло наносять тонкий медовий мазок. Якщо в продукті є цукор, під мікроскопом видно великі грудки у вигляді квадратів чи прямокутників.
Коли продукт натуральний, кристали матимуть форму зірки або голки. Круглі компоненти, що утворюють осад, мають чорну облямівку.
Отже, підробники взяли продукт рідкої консистенції і додали в нього велику кількість цукрового піску.
Часто використовують хемілюмінесценцію: коли додавання люміналу провокує активне світіння, це свідчить про те, що в продукт додали біологічно активні речовини.
Використовуючи лабораторні методи, фальсифікацію важко зафіксувати, коли мед спочатку підігрівають, а вже потім додають цукровий сироп.
Але в такому випадку зверніть увагу на забарвлення — воно буде засвітлим.
Смак також дещо спотворюється, з’являється дещо незвичний як для меду аромат, а консистенція його стабільно рідка.
Хімічний аналіз дасть у такому випадку низьке діастазне число. Якщо продукт натуральний, у ньому обов’язково буде фермент діастаз, а у разі підміни цукровим сиропом він буде відсутній.
У меді цей фермент з’являється після того, як бджоли зібрали нектар і виділили його з допомогою своїх слинних залоз. Коли додають велику кількість цукру в продукт, число різко знижується.
Якщо продукт тривалий час зберігається чи нагрівається, діастаза може повністю зникати.
Діастаза є основним показником, який свідчить про якість меду, що він дійсно натуральний. Визначення діастазного числа дає можливість точно дізнатися про якість меду.
Навіть найпростіше сканування під мікроскопом дозволяє дізнатися, чи бджоляр годував комах цукровим сиропом.
Безумовно, в промислових лабораторіях використовують ще складніші процедури, якими важко скористатися пересічному покупцю. Але є перевірені народні методи. Найчастіше покупці використовують хімічний олівець.
Береться невелика кількість меду (можна на палець, але краще нанести його на чистий аркуш паперу) і з допомогою хімічного олівця по ньому проводиться лінія.
Якщо мед фальсифікований і в ньому велика кількість цукрових добавок, зацукрованого продукту чи води, на аркуші залишиться слід. Утiм такий спосіб не завжди правдивий.
Тому краще мати перевіреного постачальника, якого ви чи ваші близькі знають особисто.
Експортний мед теж підробляють
Минулого місяця Мінагропрод попередив постачальників меду в ЄС, що європейські лабораторії виявили серед контрольних проб продукції, що постачається за квотами, кілька підробок.
Для початку Україну усно попередили про недопустимість такої практики, а «авторів» фальсифікату одразу попросили з ринку. Оскільки такі випадки ставлять під удар і добросовісних постачальників, сигнал доволі тривожний.
І все ж сьогодні майже сім десятків пасічників та продавців меду експортують його з України в різні куточки світу.
За інформацією прес-служби Мінагрополітики, до Державного реєстру затверджених експортних потужностей внесено вже 67 суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність із виробництва чи зберігання меду бджолиного та мають право експортувати свою продукцію за межі України.
Як повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, найбільшу кількість господарств (одинадцять) зареєстровано у Київській області, у Дніпропетровській області — дев’ять таких суб’єктів господарювання, Кіровоградській — сім, Одеській і Рівненській — по п’ять, Львівській, Хмельницькій та Херсонській — по чотири, Запорізькій, Полтавській і Харківській — по три, Вінницькій, Закарпатській і Черкаській — по два.
Ще по одному суб’єкту господарювання з правом експорту зареєстровано в Донецькій, Миколаївській, Сумській областях та місті Київ.
«Український мед відвантажується в країни Європейського Союзу, СНД, Африки, Азії. Торік наші підприємства експортували 57 тисяч тонн меду, а тільки у першому півріччі 2017 року — 37 тисяч тонн», — зазначає Лапа.
Вимоги до харчової продукції, у тому числі меду, встановлюються Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а також наказом Мінагрополітики «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів) із виробництва продуктів бджільництва».
При експорті до Європейського Союзу оператори ринку повинні виконувати вимоги базових регламентів, директив ЄС, зокрема щодо наявної системи безпечності продукції (HACCP).
Для того, аби здобути право експорту, суб’єкти господарювання повинні оформити паспорт пасіки, отримати експлуатаційний дозвіл, затвердити свою потужність як експортну і, нарешті, провести лабораторні дослідження меду.
Аби не потрапляти в незручну ситуацію з експортними продуктами, Україна почала проводити державний моніторинг залишків ветеринарних препаратів і забруднювачів, у тому числі антибіотиків.
← Повернутися
