«Бандерівська школа» для молодих тернополян

Протягом 24-26 листопада в області проходив вишкільний табір для молоді «Бандерівська школа». Табір, розповідає прес-служба ТОДА,  уже став традиційним і проводиться другий рік поспіль.

Організатори заходу – відділ сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації та громадська організація «Микулинецька ініціатива». Вишкільний табір відбувся на базі загальноосвітньої школи в смт Микулинці. Участь у ньому взяли понад сотню учнів старших класів з Теребовлянського та Бережанського районів.

У програмі табору були передбачені заняття з військової підготовки та тактичної медицини, гра «лазертаг» та виставка зброї і предметів з сучасної війни на Сході України від Володимира Мосейка, лекції-бесіди з історії українського війська, лекція на тему «Історія вишивки та української символіки», перегляд кінофільмів про національно-визвольні змагання українського народу, турнір з пейнтболу, вечір бардівської пісні тощо.


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…