Фінансовий стан великих та середніх підприємств Тернопільської області

Фінансовий стан великих та середніх підприємств

Тернопільської області за січень–вересень 2017 року

 Фінансовий результат великих та середніх підприємств до оподаткування (крім сільськогосподарських підприємств та бюджетних установ) за січень–вересень 2017р. становив 144,1 млн.грн прибутку проти 1159,7 млн.грн збитків за аналогічний період минулого року.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 72,6%, отримано 758,1 млн.грн прибутку, що в 1,5 раза більше, ніж за січень–вересень 2016р. Основна його частина сформована в промисловості (561,7 млн.грн, або 74,1% від загальної суми прибутку). Підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів отримано 117,5 млн.грн прибутку (15,5%).

Упродовж січня–вересня 2017р. збитково працювало 27,4% підприємств, що на 2,2 в.п. менше, ніж у січні–вересні 2016р. Ними отримано 614,0 млн.грн збитків, що в 2,7 раза менше, ніж у січні–вересні 2016р. За видами економічної діяльності значних обсягів збитків зазнали підприємства промисловості (446,4 млн.грн, або 72,7% від загальної суми збитків).

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...