Фінансовий стан великих та середніх підприємств Тернопільської області

Фінансовий стан великих та середніх підприємств

Тернопільської області за січень–вересень 2017 року

 Фінансовий результат великих та середніх підприємств до оподаткування (крім сільськогосподарських підприємств та бюджетних установ) за січень–вересень 2017р. становив 144,1 млн.грн прибутку проти 1159,7 млн.грн збитків за аналогічний період минулого року.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 72,6%, отримано 758,1 млн.грн прибутку, що в 1,5 раза більше, ніж за січень–вересень 2016р. Основна його частина сформована в промисловості (561,7 млн.грн, або 74,1% від загальної суми прибутку). Підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів отримано 117,5 млн.грн прибутку (15,5%).

Упродовж січня–вересня 2017р. збитково працювало 27,4% підприємств, що на 2,2 в.п. менше, ніж у січні–вересні 2016р. Ними отримано 614,0 млн.грн збитків, що в 2,7 раза менше, ніж у січні–вересні 2016р. За видами економічної діяльності значних обсягів збитків зазнали підприємства промисловості (446,4 млн.грн, або 72,7% від загальної суми збитків).

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.