Фінансовий стан великих та середніх підприємств Тернопільської області

Фінансовий стан великих та середніх підприємств

Тернопільської області за січень–вересень 2017 року

 Фінансовий результат великих та середніх підприємств до оподаткування (крім сільськогосподарських підприємств та бюджетних установ) за січень–вересень 2017р. становив 144,1 млн.грн прибутку проти 1159,7 млн.грн збитків за аналогічний період минулого року.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 72,6%, отримано 758,1 млн.грн прибутку, що в 1,5 раза більше, ніж за січень–вересень 2016р. Основна його частина сформована в промисловості (561,7 млн.грн, або 74,1% від загальної суми прибутку). Підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів отримано 117,5 млн.грн прибутку (15,5%).

Упродовж січня–вересня 2017р. збитково працювало 27,4% підприємств, що на 2,2 в.п. менше, ніж у січні–вересні 2016р. Ними отримано 614,0 млн.грн збитків, що в 2,7 раза менше, ніж у січні–вересні 2016р. За видами економічної діяльності значних обсягів збитків зазнали підприємства промисловості (446,4 млн.грн, або 72,7% від загальної суми збитків).

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…