Капітальні інвестиції в області

У січні–вересні 2017р. підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 4380,1 млн.грн капітальних інвестицій, що у порівнянних цінах на 49,9% більше від обсягу січня–вересня 2016р.

На одну особу в цілому по області освоєно 4135,3 грн капітальних інвестицій (у січні–вересні  2016р. – 2657,7 грн).

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 54,7% загального обсягу інвестицій. Частка коштів населення на будівництво житла становила 20,7%, кредитів банків та інших позик – 12,8%. З державного та місцевих бюджетів інвестовано 7,0%.

За видами економічної діяльності найбільше капітальних інвестицій було  спрямовано в сільське, лісове та рибне господарство (31,4% до загального обсягу),  промисловість (27,3%), будівництво (24,3%). 

У житловому будівництві освоєно 1049,1 млн.грн капітальних інвестицій, що на 37,1% більше, ніж у січні–вересні 2016р. Питома вага інвестицій у житлові будівлі становила 24,0%.

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...