Від попелу Майдану — до портретів побратимів

У Тернополі відкриється виставка художника-добровольця

 У понеділок, 4 грудня,  о 16.00  у виставковому залі Тернопільської Національної спілки художників України по вул. Сагайдачного, 13,  відкриється виставка відомого харківського художника Сергія Пущенка «Портрети добровольців на війні».

Сергій Пущенко репрезентує підсумки своєї творчої роботи у лавах 5-го Окремого батальйону Добровольчого українського корпусу Правий сектор, реорганізованого у кінці 2015 року в Українську добровольчу армію (Командувач УДА Дмитро Ярош).

Виставка, повідомляє виховний відділ УДА, уже побувала у Києві та Івано-Франківську. Нині естафету переймає Тернопіль. Сто десять портретів воїнів-добровольців легендарного 5-го Окремого батальйону ДУК/УДА, у тому числі відомих тернополян,  написаних  рукою майстра, будуть зібрані у виставковій залі й виставлятимуться до кінця грудня.

Сергій Пущенко відомий в Україні своїми серіями козацьких портретів та сюжетних полотен на козацьку тематику. Крім того, як член Національної спілки журналістів України, Сергій Пущенко пише легенди до своїх картин, де описує характер, звитягу, кмітливість та гумор українського козацтва. Також  митець відомий своїми полотнами, написаними у Києві під час Революції Гідності.

Портрети добровольців друг Художник (так називають митця у батальйоні) писав з натури на базі УДА у Великомихайлівці та на передових позиціях Східного фронту.

Бійці ДУК/УДА приймали участь в боях у Донецькому аеропорту, Пісках, Авдіївці, Маріуполі, Широкіно, Водяному, Гнутово, Мар’їнці, Красногорівці, Павлополі, на шахті Бутівка, під Савур-могилою, прикривали відхід військ ЗСУ під Іловайськом і донині перебувають на передовій.

Художнику вдалося майстерно передати саме козацький дух нинішнього добровольчого та волонтерського руху – дух мужності, жертовності, шляхетності і честі. Запрошуємо тернопільських воїнів-добровольців, бійців ЗСУ, НГУ, спецназу СБУ, митців, журналістів, волонтерів, усіх, хто поціновує сучасне образотворче мистецтво, відвідати виставку.


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.