Таланту вік не перешкода

11-річна тернополянка Ксенія Коваленко — призер міжнародного фотоконкурсу

«Їй усього 11 років... Проте у свої 11 років Ксенія Коваленко вже має персональну виставку у своїй школі, вона — призер міських та обласних фотоконкурсів, лауреат і дипломант XXVI Міжнародного дитячого та молодіжного фестивалю аудіовізуальних мистецтв "Кришталеві джерела" (номінація "фото") і…  найсвіжіша перемога — призер XIX Міжнародного фотоконкурсу газети "День" у номінації "Світ очима дітей"! З усієї України було відібрано лише 15 фоторобіт, у тому числі і одну роботу Ксенії», — керівник фотостудії «Ікс-позиція», що при Тернопільській міській станції юних техніків Василь Стрижко не приховує гордості за свою талановиту вихованку.

11-річна Ксенія навчається у шостому класі Тернопільської ЗОШ№ 19. Фотосправа для неї нині — більше ніж захоплення. Попри те, що займається улюбленою справою тільки другий рік, дівчинка вже опанувала тонкощі професії і демонструє неабиякі успіхи у «полюванні» на вдалий кадр.

Фотографії, зроблені дітьми, — особливий жанр. Стільки у них справжньої, непідробної любові до світу, так багато внутрішнього світла… Може, саме через це невидиме стороннім внутрішнє світло фотографії і «охрестили» світлинами…

 — Любов до фотографування у Ксенії — родом з дитинства, — каже мама дівчинки пані Оксана. — Вона дуже чекала, коли їй виповниться 10 років, бо саме з цього віку можна відвідувати фотогурток… Навіть на звичайну «мильничку» їй вдавалося фіксувати щось таке, що, окрім неї, ніхто б і не підмітив… Нині вона часто знімає у макрорежимі, з однаковим захопленням працює як у портретному, так і у пейзажному жанрах. Ми любимо мандрувати по Карпатах, то гірських краєвидів у неї уже ціла колекція!... А ще дуже часто запрошує 7-річну сестричку Картусю як «модель» для фотозйомки. Власне, саме наша Катруся — на тій світлині, яку обрали призером фотоконкурсу від газети «День»… «Переможний» кадр було зроблено, коли ми відвідували дідуся у селі: без особливих постановок та репетицій, за два-три «клацання» камери…

Попри те, що нині Ксеня у центрі уваги журналістів, вона не зазналася, а, навпаки, каже мені: «Мамо, я розумію, що мені потрібно ще дуже багато вчитися і працювати…» До речі, захоплення фотосправою не заважає їй успішно навчатися, а в майбутньому дівчина планує поєднати два свої улюблені заняття — відкрити притулок для собак і проводити чотирилапим «друзям» фотосесії, після яких вони неодмінно знайдуть нових господарів!

 


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.