Таланту вік не перешкода

11-річна тернополянка Ксенія Коваленко — призер міжнародного фотоконкурсу

«Їй усього 11 років... Проте у свої 11 років Ксенія Коваленко вже має персональну виставку у своїй школі, вона — призер міських та обласних фотоконкурсів, лауреат і дипломант XXVI Міжнародного дитячого та молодіжного фестивалю аудіовізуальних мистецтв "Кришталеві джерела" (номінація "фото") і…  найсвіжіша перемога — призер XIX Міжнародного фотоконкурсу газети "День" у номінації "Світ очима дітей"! З усієї України було відібрано лише 15 фоторобіт, у тому числі і одну роботу Ксенії», — керівник фотостудії «Ікс-позиція», що при Тернопільській міській станції юних техніків Василь Стрижко не приховує гордості за свою талановиту вихованку.

11-річна Ксенія навчається у шостому класі Тернопільської ЗОШ№ 19. Фотосправа для неї нині — більше ніж захоплення. Попри те, що займається улюбленою справою тільки другий рік, дівчинка вже опанувала тонкощі професії і демонструє неабиякі успіхи у «полюванні» на вдалий кадр.

Фотографії, зроблені дітьми, — особливий жанр. Стільки у них справжньої, непідробної любові до світу, так багато внутрішнього світла… Може, саме через це невидиме стороннім внутрішнє світло фотографії і «охрестили» світлинами…

 — Любов до фотографування у Ксенії — родом з дитинства, — каже мама дівчинки пані Оксана. — Вона дуже чекала, коли їй виповниться 10 років, бо саме з цього віку можна відвідувати фотогурток… Навіть на звичайну «мильничку» їй вдавалося фіксувати щось таке, що, окрім неї, ніхто б і не підмітив… Нині вона часто знімає у макрорежимі, з однаковим захопленням працює як у портретному, так і у пейзажному жанрах. Ми любимо мандрувати по Карпатах, то гірських краєвидів у неї уже ціла колекція!... А ще дуже часто запрошує 7-річну сестричку Картусю як «модель» для фотозйомки. Власне, саме наша Катруся — на тій світлині, яку обрали призером фотоконкурсу від газети «День»… «Переможний» кадр було зроблено, коли ми відвідували дідуся у селі: без особливих постановок та репетицій, за два-три «клацання» камери…

Попри те, що нині Ксеня у центрі уваги журналістів, вона не зазналася, а, навпаки, каже мені: «Мамо, я розумію, що мені потрібно ще дуже багато вчитися і працювати…» До речі, захоплення фотосправою не заважає їй успішно навчатися, а в майбутньому дівчина планує поєднати два свої улюблені заняття — відкрити притулок для собак і проводити чотирилапим «друзям» фотосесії, після яких вони неодмінно знайдуть нових господарів!

 


Повернутися
03.12.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.