Солодка спокуса «реабілітована»

      Дієтологи не втомлюються називати цей продукт «білою смертю». Хоча ще у 1977 році Всесвітня організація охорони здоров'я констатувала, що цукор не викликає ожиріння, хвороб серця, не спричиняє зниження вмісту вітамінів і мінеральних речовин у людському організмі. У чому ж справа, хто має рацію?

        Почнемо з прописної істини. За рахунок вуглеводів задовольняється половина енергетичних потреб людського організму: сахароза розщеплюється до глюкози та фруктози, які через кров надходять спочатку до печінки, а потім до окремих клітин, забезпечуючи їх енергією.  Протягом доби людина має вжити близько 70 грамів цукру, на рік виходить близько 25 кілограмів. Як би ми не намагалися замінити цукровий пісок чи рафінад на овочі та фрукти, поїдаючи їх кілограмами, це не може задовольнити організм сахарозою.

        У 60-ті роки минулого століття існувала думка, що сахароза спричиняє в людському організмі нестачу вітаміну В. Однак проведені у Франції обстеження 10 тисяч пацієнтів виявили авітаміноз такого типу тільки у 20 випадках. Причому — у людей, котрі страждали від алкоголізму і мали різні патології.

         З надлишковим споживанням цукру пов'язували розвиток атеросклерозу та інфаркту міокарда. Але клінічні дослідження, проведені у тій же Франції, довели, що ці захворювання були обумовлені переважно підвищеним вмістом жирів у крові, алкоголем, палінням і стресами. Інакше кажучи, профілактика атеросклерозу полягає у поміркованості, зокрема розумному обмеженні споживання жирів, а не цукру.

      Наступною причиною атаки на цукор стало твердження, що він спричиняє ожиріння. І знову дослідження, які провели вчені Німеччини, Данії, Італії та Іспанії, довели, що винуватцями зайвої ваги виявилися жири.

      І нарешті, традиційне звинувачення проти цукру — це страшний-страшний карієс. Але й тут усе виявилося не так просто  й однозначно. Річ у тім, що поверхня зубів покрита емаллю. Руйнувати її можуть, наприклад, органічні кислоти, які продукуються мікроорганізмами. Цьому сприяє утворення зубного каменю — відкладення солей кальцію зі слини. Цукор же розщеплюється на глюкозу та фруктозу в основному в тонкій кишці. Тому кращим способом зберегти зуби буде не повна відмова від цукру, а регулярне застосування фторовмісних зубних паст і  видалення каменю.

      Учені німецького інституту харчування з Потсдама встановили, що навіть надмірне споживання цукру не спричиняє звикання до нього і не змушує людину надалі збільшувати дозу солодощів. Схильність їсти солодке або гірке пояснюється в основному індивідуальними генетичними та фізіологічними факторами.  

         Отже, твердження про те, що цукор — шкідливий для людини продукт, є кон'юнктурою. Лише гігантські дози смачного продукту можуть підвищити ризик для здоров'я. Тобто як завжди: для всього є своя розумна міра! До речі, нестача цукру може спричинити гіпоглікемію — зниження вмісту глюкози у крові. Наслідки такого захворювання — стреси, збудження і навіть психічні розлади.

 


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.