Чим таблетку запити, щоб… не захворіти?

Як ми зазвичай вживаємо таблетки? Закинули в рот, запили першою-ліпшою рідиною, яка трапилася під руку, і побігли далі у своїх справах. Якщо поблизу не знайшлося води, соку або чаю — не біда! Наші люди можуть зажувати пігулку апельсином, загризти пиріжком або залити курячим супом. Головне — відправити ліки в захоплюючу подорож органами травлення (щоб у горлі нічого не застрягло!) і позбутися гіркуватого присмаку в роті. І мало хто замислюється над тим, якими ускладненнями загрожують пацієнтові спонтанні «коктейлі». Фармацевти ж кажуть, що бездумне поєднання лікарських засобів із різними наїдками та напоями може привести до неймовірних ефектів — від багаторазового посилення дії препарату до його повної нейтралізації. А щоб отримати від ліків очікуваний результат, треба дотримуватися певних правил їхнього «запивону» та «закусону».

Коли молоко допомагає бактеріям

«Що таблетки пив, що радіо слухав», — таке нарікання нерідко можна почути від пацієнтів будь-якого спеціаліста поліклініки. «50 гривень за пачку віддав, а результату — нуль. Нехай лікар щось інше випише», — обурюються бідаки, не здогадуючись, що дуже часто самі винні у малоефективності призначеної терапії. Наші люди запивають тетрациклін молоком і дивуються, чому так довго не минає хламідіоз. Заїдають апельсином аспіринові кружальця і мучаться від болю в животі. Ковтають разом із чаєм протизаплідні таблетки, а потім несподівано помічають, що «трішки вагітні»...

Люди рідко звертають увагу на те, чим слід запивати ліки. А дарма! У більшості випадків для запивання слід використовувати звичайну питну воду кімнатної температури, не гарячу і не льодяну. Іноді для цього краще підходить молоко та мінеральна лужна вода. А от поєднувати ліки з соками, неважливо якими — кислими чи некислими, очищеними чи з м'якоттю, освітленими чи темними — категорично заборонено. Чай та кава також підпадають під заборону. У каві є кофеїн, у чаї — танін, і взаємодія цих речовин із медпрепаратами може дати вкрай несприятливий результат.

Найчастіше відбувається втрата ефекту діючої речовини ліків, яка загрожує пацієнту цілою низкою малоприємних наслідків. Узяти хоча б антибіотики. Якщо запивати тетрациклін, доксициклін та інші антибіотики тетрациклінового ряду молоком, у кров надійде тільки 20—40 відсотків речовини, яка мусила б активно вбивати патогенні бактерії. Куди ж подінеться решта? Поєднається з кальцієм, який у великій кількості міститься у молоці, і випаде у важкорозчинний осад. Відповідно, концентрація препарату в крові не досягне потрібного рівня, бактерії не загинуть, пацієнт не одужає. Більше того — виживаючи в боротьбі з антибіотиком, мікроорганізми навчаться протистояти ворогові й «народжувати» стійких до препарату «діток». Як результат — пацієнт мучитиметься від резистентної форми захворювання і разом із лікарем шукатиме потужніші медикаменти для перемоги над простенькою бактерією...

На пацієнта, який запиває і заїдає ліки всім, що потрапить під руку, чатує й інше ускладнення. Скажімо, аспірин у жодному разі не можна комбінувати з кислими, гострими, солоними напоями та наїдками. Чому? Річ у тім, що цей препарат сам по собі дуже подразнює слизову оболонку шлунка. Заливши пігулку апельсиновим соком або газировкою з вмістом лимонної кислоти, пацієнт отримує подвійний подразнюючий ефект. І шлунок (можливо, не відразу) почне бурхливо виявляти своє незадоволення поведінкою господаря. Особливо неприємні відчуття з'являються у пацієнтів, хворих на гастрит або виразку — у них біль виникає буквально через годину після неправильного поглинання ліків. А досвід прийому аспірину натщесерце, коли слизова шлунка беззахисна перед хімічним «агресором», узагалі може закінчитися внутрішньою кровотечею...

 Найцікавіше, на роль «безболісної запивки» для аспірину не годиться не тільки сік, а й... звичайна питна вода! А все тому, що H2O не зменшує кислотного удару препарату... Аспірин треба вживати після їжі, запиваючи молоком, то зміг би уникнути зайвих проблем». За словами фармацевта, завдяки молоку пігулка аспірину швидше розчиняється, потрапляє в кров, починає діяти і, відповідно, швидше приносить пацієнтові бажане полегшання, не заподіявши при цьому шкоди органам травлення.

Корисним для пацієнта буде поєднання сульфаніламідів (стрептоцид, етазол, сульфацил, бісептол тощо) з лужною мінеральною водою («Нарзан», «Лужанська»). Хворим, які «сидять» на цих антибіотиках, треба пити побільше лужної води, щоб уникнути можливих ускладнень із боку нирок. Випивати треба не менше двох літрів на день упродовж усього курсу лікування.

Сік журавлини категорично заборонено поєднувати з варфарином — препаратом, який запобігає утворенню тромбів та зменшує здатність крові до згортання. Варфарин буде повільно виводитися з організму, і пацієнт страждатиме від передозування. Крім того, від такого поєднання у шлунку може початися сильна кровотеча.

А грейпфрутовим соком не можна запивати ліки, які використовують для зниження рівня холестерину в крові, ерітроміцин, оральні контрацептиви, віагру та її аналоги. Біологічно активні речовини, які входять до складу грейпфрута, не дають печінці виводити ліки з організму. Результат такого поєднання — передозування токсичних речовин, яке проявляється сильним головним болем, порушенням серцевого ритму, депресією й іншими неприємними симптомами. Крім того, грейпфрути протипоказані пацієнтам, які приймають препарати з групи антагоністів кальцію (застосовуються для зниження артеріального тиску). Знехтувавши цим правилом, можна «насолодитися» згаданими вище симптомами передозуваня препаратів.

Жиророзчинні вітаміни A, D, E, F, K, як і випливає з їхньої назви, розчиняються саме в жирах. Тому спеціальні капсули треба ковтати після жирних страв (наприклад, після овочевого салату, щедро заправленого олією), запиваючи водою. Без цього кишечник просто не зможе всмоктати вітаміни, організм не засвоїть необхідних елементів і лікарський препарат не принесе жодного ефекту!

До речі, пацієнту слід звертати увагу не лише на діючу речовину пігулки чи капсули, й на її оболонку. Наприклад, є ліки, як починають діяти в шлунку — вони вкриті оболонкою, яка розчиняється під впливом соляної кислоти. Відповідно, такі капсули не варто запивати кислими напоями — є ризик, що оболонка розлізеться ще в роті або у стравоході. Є ліки, які всмоктуються у кишечнику — вони вкриті речовиною, яка руйнується у лужному середовищі товстої кишки. Зрозуміло, що такі таблетки не можна запивати лужною мінералкою («Боржомі», «Нарзан» тощо), інакше оболонка розчиниться раніше, ніж потрібно, і діюча речовина зруйнується у шлунку.