По сосисці щодня — і ви в лікарні

Більшість харчів, які щодня потрапляють до столу сучасної людини, не лише не приносять організмові особливої користі, а й спричиняють важкі захворювання. Такого висновку дійшли дослідники з Каролінського інституту в Стокгольмі (Швеція). Особливу нелюбов учених заслужили продукти з переробленого м’яса, зокрема, бекон, сосиски, сардельки, ковбаси та шинка. Адже, крім прихованих жирів та «поганого» холестирину, ці продукти приносять в людський організм канцерогенні речовини.

 Шведські учені проаналізували 15 досліджень, у яких брали участь майже п’ять тисяч людей, і з’ясували, що при збільшенні споживання продуктів з переробленого м’яса на 30 грамів на добу ризик розвитку раку шлунка зростає в середньому на 20–30 відсотків. Іншими словами, для особи з генетично зумовленою схильністю до онкозахворювань може виявитися цілком достатньо однієї сосиски або бутерброда з ковбасою на день, щоб через деякий час опинитися в онкоцентрі. «Наші результати чітко показують взаємозв’язок між підвищеним споживанням продуктів з переробленого м’яса й раком шлунка», — повідомила керівник дослідження Сюзанна Ларсон.

Українські медики підтримують думку шведських дослідників. У 35 відсотках випадків, переконані вони,  злоякісні новоутворення спричинені саме неправильним харчуванням пацієнтів. Жирна їжа, відсутність у раціоні овочів та фруктів, «перебір» із консервантами, барвниками й ароматизаторами — все це може призвести до раку шлунка й дванадцятипалої кишки.

Людям краще виключити зі свого раціону сосиски, ковбаси й інші продукти з переробленого м’яса, а також паштети й інші консерви (як магазинні, так і домашнього виробництва). Особливо ця засторога стосується чоловіків та жінок, чиї близькі родичі (батьки, рідні брати й сестри) хворіли на рак.

У ковбасі — нітрити, у шинці — токсини

Підвищена канцерогенність ковбаси, шинки й аналогічних продуктів пов’язана з їхнім складом та процесом приготування. Ні для кого не секрет, що виробники додають у ковбасу нітрати та нітрити, щоб надати непривабливому сірому продуктові апетитного рожевого кольору та вберегти фарш від швидкого псування. Небезпечність нітратів полягає в тому, що вони за певних умов можуть окислятися до нітритів — солей азотистої кислоти, отруйних для людського організму.

Учені давно довели, що нітрити «запускають» у живих тканинах такі процеси, які призводять до онкопатологій. Й оскільки в організмі нітрити з нітратів утворюються саме в шлунку й кишечнику (дуже рідко — безпосередньо в ротовій порожнині), то насамперед потерпають від отрути органи травлення.

Крім того, деякі продукти з переробленого м’яса містять бензпирен — токсичну речовину, яка утворюється при копченні м’яса. Спроби організму знешкодити бензпирен призводять до утворення іншої, ще токсичнішої, речовини, спроможної безпосередньо ушкоджувати ДНК. Постійна «дружба» з цими канцерогенами може перетворити цілком здорову людину на онкохворого...

Найцікавіше, що бізнесмен, який любить поласувати шинкою і завжди купує найдорожчу ковбасу, має такі ж шанси почути від свого лікаря діагноз «рак шлунка», що й студент, який щодня снідає (а часом — ще й обідає та вечеряє) дешевими сосисками. Із групи ризику випадають тільки шанувальники натурпродукту, які виловлюють шматочки свинини з борщу або витягають із казанка тушковану курячу гомілку. Оброблене у вологому середовищі свіже м’ясо (пропарене, варене, тушковане, але не смажене) є найкориснішою альтернативою для м’ясоїдів.

Худнеш без причини? Бігом до онколога!

Рак шлунка рідко діагностується в абсолютно здорових людей, які ніколи не мали жодних проблем зі здоров’ям. Найчастіше ця онкопатологія «народжується» після тривалого шлункового захворювання. «Занедбаний» гастрит, багаторічна хронічна виразка, поліпи шлунка, інфікування бактерією «хелікобактер пілорі» — всі ці болячки можуть створити ідеальні умови для появи злоякісної пухлини в шлунковому «мішку». Тому всім пацієнтам гастроентеролога треба, по–перше, своєчасно лікувати той же гастрит, не «запускати» виразку до операбельного стану й радикально боротися з поліпами. А по–друге, кожен хворий має звертати увагу на зміну попередніх, вже добре знайомих шлункових чи виразкових симптомів. Якщо до традиційного болю приєднуються нові неприємні відчуття, треба йти на прийом до онколога.

Загалом про рак шлунка можуть сигналізувати такі симптоми:

1) загальна слабкість, зниження працездатності, швидка втомлюваність;

2) невмотивоване стійке зниження апетиту або повна його втрата, відраза до їжі;

3) відчуття переповнення шлунка навіть після декількох ложок супу або одного бутерброда;

4) почуття важкості в шлунку, розпирання, іноді болі в надчеревній ділянці, зрідка нудота й блювота;

5) безпричинне прогресуюче схуднення та блідість шкіри, не пов’язана з іншими захворюваннями;

6) апатія, відчуженість, втрата інтересу до життя.

 

ДО РЕЧІ

Для профілактики раку шлунка й інших органів системи травлення необхідно:

• їсти не кваплячись, регулярно, в один і той же час. Поменше класти до тарілки солоних і копчених продуктів, побільше — натурального соку й молока.

• відмовитися як від «перекусів» на ходу, так і від систематичного переїдання.

• міцні спиртні напої краще не вживати зовсім. Якщо це неможливо — хоча б розбавляти випивку содовою або мінеральною водою.

• остерігатися цвілих продуктів. Цвіль може виявитися тим самим грибком, який виробляє канцерогенну сполуку афлатоксин. Найчастіше цей грибок «селиться» в горіхах, фруктах, овочах та зерні, які неправильно вирощують, транспортують або зберігають. Афлатоксини можуть накопичуватися в печінці та викликати мутації в клітинах, що, відповідно призводить до виникнення злоякісних пухлин.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...