По сосисці щодня — і ви в лікарні

Більшість харчів, які щодня потрапляють до столу сучасної людини, не лише не приносять організмові особливої користі, а й спричиняють важкі захворювання. Такого висновку дійшли дослідники з Каролінського інституту в Стокгольмі (Швеція). Особливу нелюбов учених заслужили продукти з переробленого м’яса, зокрема, бекон, сосиски, сардельки, ковбаси та шинка. Адже, крім прихованих жирів та «поганого» холестирину, ці продукти приносять в людський організм канцерогенні речовини.

 Шведські учені проаналізували 15 досліджень, у яких брали участь майже п’ять тисяч людей, і з’ясували, що при збільшенні споживання продуктів з переробленого м’яса на 30 грамів на добу ризик розвитку раку шлунка зростає в середньому на 20–30 відсотків. Іншими словами, для особи з генетично зумовленою схильністю до онкозахворювань може виявитися цілком достатньо однієї сосиски або бутерброда з ковбасою на день, щоб через деякий час опинитися в онкоцентрі. «Наші результати чітко показують взаємозв’язок між підвищеним споживанням продуктів з переробленого м’яса й раком шлунка», — повідомила керівник дослідження Сюзанна Ларсон.

Українські медики підтримують думку шведських дослідників. У 35 відсотках випадків, переконані вони,  злоякісні новоутворення спричинені саме неправильним харчуванням пацієнтів. Жирна їжа, відсутність у раціоні овочів та фруктів, «перебір» із консервантами, барвниками й ароматизаторами — все це може призвести до раку шлунка й дванадцятипалої кишки.

Людям краще виключити зі свого раціону сосиски, ковбаси й інші продукти з переробленого м’яса, а також паштети й інші консерви (як магазинні, так і домашнього виробництва). Особливо ця засторога стосується чоловіків та жінок, чиї близькі родичі (батьки, рідні брати й сестри) хворіли на рак.

У ковбасі — нітрити, у шинці — токсини

Підвищена канцерогенність ковбаси, шинки й аналогічних продуктів пов’язана з їхнім складом та процесом приготування. Ні для кого не секрет, що виробники додають у ковбасу нітрати та нітрити, щоб надати непривабливому сірому продуктові апетитного рожевого кольору та вберегти фарш від швидкого псування. Небезпечність нітратів полягає в тому, що вони за певних умов можуть окислятися до нітритів — солей азотистої кислоти, отруйних для людського організму.

Учені давно довели, що нітрити «запускають» у живих тканинах такі процеси, які призводять до онкопатологій. Й оскільки в організмі нітрити з нітратів утворюються саме в шлунку й кишечнику (дуже рідко — безпосередньо в ротовій порожнині), то насамперед потерпають від отрути органи травлення.

Крім того, деякі продукти з переробленого м’яса містять бензпирен — токсичну речовину, яка утворюється при копченні м’яса. Спроби організму знешкодити бензпирен призводять до утворення іншої, ще токсичнішої, речовини, спроможної безпосередньо ушкоджувати ДНК. Постійна «дружба» з цими канцерогенами може перетворити цілком здорову людину на онкохворого...

Найцікавіше, що бізнесмен, який любить поласувати шинкою і завжди купує найдорожчу ковбасу, має такі ж шанси почути від свого лікаря діагноз «рак шлунка», що й студент, який щодня снідає (а часом — ще й обідає та вечеряє) дешевими сосисками. Із групи ризику випадають тільки шанувальники натурпродукту, які виловлюють шматочки свинини з борщу або витягають із казанка тушковану курячу гомілку. Оброблене у вологому середовищі свіже м’ясо (пропарене, варене, тушковане, але не смажене) є найкориснішою альтернативою для м’ясоїдів.

Худнеш без причини? Бігом до онколога!

Рак шлунка рідко діагностується в абсолютно здорових людей, які ніколи не мали жодних проблем зі здоров’ям. Найчастіше ця онкопатологія «народжується» після тривалого шлункового захворювання. «Занедбаний» гастрит, багаторічна хронічна виразка, поліпи шлунка, інфікування бактерією «хелікобактер пілорі» — всі ці болячки можуть створити ідеальні умови для появи злоякісної пухлини в шлунковому «мішку». Тому всім пацієнтам гастроентеролога треба, по–перше, своєчасно лікувати той же гастрит, не «запускати» виразку до операбельного стану й радикально боротися з поліпами. А по–друге, кожен хворий має звертати увагу на зміну попередніх, вже добре знайомих шлункових чи виразкових симптомів. Якщо до традиційного болю приєднуються нові неприємні відчуття, треба йти на прийом до онколога.

Загалом про рак шлунка можуть сигналізувати такі симптоми:

1) загальна слабкість, зниження працездатності, швидка втомлюваність;

2) невмотивоване стійке зниження апетиту або повна його втрата, відраза до їжі;

3) відчуття переповнення шлунка навіть після декількох ложок супу або одного бутерброда;

4) почуття важкості в шлунку, розпирання, іноді болі в надчеревній ділянці, зрідка нудота й блювота;

5) безпричинне прогресуюче схуднення та блідість шкіри, не пов’язана з іншими захворюваннями;

6) апатія, відчуженість, втрата інтересу до життя.

 

ДО РЕЧІ

Для профілактики раку шлунка й інших органів системи травлення необхідно:

• їсти не кваплячись, регулярно, в один і той же час. Поменше класти до тарілки солоних і копчених продуктів, побільше — натурального соку й молока.

• відмовитися як від «перекусів» на ходу, так і від систематичного переїдання.

• міцні спиртні напої краще не вживати зовсім. Якщо це неможливо — хоча б розбавляти випивку содовою або мінеральною водою.

• остерігатися цвілих продуктів. Цвіль може виявитися тим самим грибком, який виробляє канцерогенну сполуку афлатоксин. Найчастіше цей грибок «селиться» в горіхах, фруктах, овочах та зерні, які неправильно вирощують, транспортують або зберігають. Афлатоксини можуть накопичуватися в печінці та викликати мутації в клітинах, що, відповідно призводить до виникнення злоякісних пухлин.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…