Сало-сила! Але для гаманця-«могила»?

За цей рік максимально виріс у ціні такий принципово важливий (можна сказати — стратегічний) для кожного мешканця нашої країни продукт харчування, як сало.

 За кілограм предмета національної гордості українців продавці правлять від 70 до 330 гривень!

  Згідно зі статистикою, вартість сала за останні дванадцять місяців зросла більше, аніж на 65 відсотків.

 За кілограм м’яса свинини тепер просять не менше 101 гривні, що на 47 відсотків дорожче, ніж це було рік тому. А ось за кіло свіжої яловичини доведеться віддати від 112 гривень і вище, тобто на 34 відсотки більше, аніж раніше. Експерти мотивують таке подорожчання значним зменшенням поголів’я домаш­ньої худоби.

 Фермери вважають за краще різати корів i свиней на м’ясо, адже вартість кормів стрімко зростає.

 Саме цей дефіцит і спричиняє підвищення цін на м’ясні продукти для українців.

 — Усе дорожчає: бензин, транспорт, корми та оплата праці. Звідси й загальне зростання цін, — пояснює ситуацію експерт сільськогосподарських та продовольчих ринків Андрій Панкратов. — Найменше поки що подорожчав хліб, який до цих пір залишається найдоступнішим продуктом харчування для всіх верств населення нашої країни.

 Особливо боляче вдарило по людях подорожчання молока на 30 відсотків, курятини на 34 відсотки та яєць на 40 відсотків. Якщо раніше ці молочні та м’ясні продукти могли конкурувати з більш дорогою їжею, то тепер — залежуються на прилавку.

 — За поточний рік продуктовий кошик українців подорожчав більше, ніж на 15 відсотків, — розповів генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

 — Найвищими темпами з кінця літа зростали ціни на овочі та фрукти, потім «підтягнулися» молочно-м’ясні продукти харчування. На даний час вартість продовольства в Україні зрівнялася з ціною аналогічного набору продуктів в Угорщині, Польщі, Литві та країнах Східної Європи.

 Незважаючи на збільшення мінімальної зарплати та «осучаснення» пенсій, зростання цін з’їдає всі благі наміри чинної влади.

 Ціни на соціально значущі продукти харчування впритул наблизилися до європейських, а ось прожитковий рівень у порівнянні з 2014 роком тупцює на місці.

 Те саме можна сказати і про ціни на цукор та соняшникову олію, які поки що коливаються в межах торішніх норм.

 Один лише похід до супермаркета обійдеться домогосподарці в 500 гривень, якщо йдеться про повноцінне харчування для сім’ї з трьох осіб на кiлька днів.

 Єдина радість для мешканців України — недорогі морква та гречка, кілограм якої подешевшав на 25 відсотків і зараз коштує не більше 24-26 гривень. Зате вартість яблук стрімкими темпами наближається до ціни заморських бананів.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…