Сало-сила! Але для гаманця-«могила»?

За цей рік максимально виріс у ціні такий принципово важливий (можна сказати — стратегічний) для кожного мешканця нашої країни продукт харчування, як сало.

 За кілограм предмета національної гордості українців продавці правлять від 70 до 330 гривень!

  Згідно зі статистикою, вартість сала за останні дванадцять місяців зросла більше, аніж на 65 відсотків.

 За кілограм м’яса свинини тепер просять не менше 101 гривні, що на 47 відсотків дорожче, ніж це було рік тому. А ось за кіло свіжої яловичини доведеться віддати від 112 гривень і вище, тобто на 34 відсотки більше, аніж раніше. Експерти мотивують таке подорожчання значним зменшенням поголів’я домаш­ньої худоби.

 Фермери вважають за краще різати корів i свиней на м’ясо, адже вартість кормів стрімко зростає.

 Саме цей дефіцит і спричиняє підвищення цін на м’ясні продукти для українців.

 — Усе дорожчає: бензин, транспорт, корми та оплата праці. Звідси й загальне зростання цін, — пояснює ситуацію експерт сільськогосподарських та продовольчих ринків Андрій Панкратов. — Найменше поки що подорожчав хліб, який до цих пір залишається найдоступнішим продуктом харчування для всіх верств населення нашої країни.

 Особливо боляче вдарило по людях подорожчання молока на 30 відсотків, курятини на 34 відсотки та яєць на 40 відсотків. Якщо раніше ці молочні та м’ясні продукти могли конкурувати з більш дорогою їжею, то тепер — залежуються на прилавку.

 — За поточний рік продуктовий кошик українців подорожчав більше, ніж на 15 відсотків, — розповів генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

 — Найвищими темпами з кінця літа зростали ціни на овочі та фрукти, потім «підтягнулися» молочно-м’ясні продукти харчування. На даний час вартість продовольства в Україні зрівнялася з ціною аналогічного набору продуктів в Угорщині, Польщі, Литві та країнах Східної Європи.

 Незважаючи на збільшення мінімальної зарплати та «осучаснення» пенсій, зростання цін з’їдає всі благі наміри чинної влади.

 Ціни на соціально значущі продукти харчування впритул наблизилися до європейських, а ось прожитковий рівень у порівнянні з 2014 роком тупцює на місці.

 Те саме можна сказати і про ціни на цукор та соняшникову олію, які поки що коливаються в межах торішніх норм.

 Один лише похід до супермаркета обійдеться домогосподарці в 500 гривень, якщо йдеться про повноцінне харчування для сім’ї з трьох осіб на кiлька днів.

 Єдина радість для мешканців України — недорогі морква та гречка, кілограм якої подешевшав на 25 відсотків і зараз коштує не більше 24-26 гривень. Зате вартість яблук стрімкими темпами наближається до ціни заморських бананів.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...