ЯК ОТРИМАТИ ЗЕМЛЮ БІЙЦЮ АТО: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

На які наділи мають право захисники Вітчизни?

— Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва (у користування). У межах норм безплатної приватизації земельні ділянки передаються у власність  у таких розмірах:

 1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва та обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

— Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування: сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад).

 • Обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або в користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• Районні державні адміністрації на їхній території — із земель державної власності у власність або в користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• Обласні державні адміністрації на їхній території — із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Можна також звернутися до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

 Кабінет Міністрів України ухвалює рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

 У клопотанні зазначають цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм). До клопотання додаються:

 

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

 

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

— Лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

— Якщо уповноважений орган прийняв рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту. Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців. Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки в межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташувати об’єкт будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням iз питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування, може підлягати також погодженню із:

 — структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища;

— центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;

— центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства;

— центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

 Строк розгляду: протягом 10 робочих днів iз дня одержання проекту (двотижневий строк iз дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо необхідно провести обов’язкову державну експертизу землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи).

 

Підстава для відмови — лише невідповідність його положень вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному кадастрі?

— Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

 1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

 Строк розгляду такої заяви — 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

 Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення  затверджується проект землеустрою.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

— Потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мін’юстом, та нотаріуси. Для цього потрібні наступні документи:

 1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно — в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За матеріалами http://www.umoloda.kiev.ua/number/3240/159/117923/


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...