Село і люди: заробіток всюди, або Як сільський туризм допоможе фермерам заробляти!

Семінар «Основи знань із надання гостинності особи­стими селянськими та фермерськими господарствами», проведений Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму України, спробував адаптувати для розуміння деякі корисні ідеї, втілені у цивілізованому суспільстві.

 Сільський туризм багатьом допомагає звестися на ноги. Дорога давно вторована європейськими сусідами, де зелений туризм — перевірений і доступний спосіб поліпшення економічної, екологічної та культурно-побутової ситуації на селі.

 Польський досвід

У поляків сільський туризм зародився ще на початку 1990-х. Наразі польське законодавство чітко розмежовує основні поняття та принципи ведення сільського зеленого туризму та інші види туристичних послуг, що надаються у сільській місцевості: на селян, котрі надають такі послуги, використовуючи майно власного господарства, не поширюється закон, який регулює підприємницьку діяльність.

 Оскільки діяльність у сфері сільського туризму не належить до підприємницької, грошові доходи за такі послуги не підлягають оподаткуванню.

 Більшість агротуристичних господарств Польщі входять у регіональні спілки сільського туризму (окремих регіонів чи воєводств), об’єднані у загальнодержавну громадську організацію — Польську федерацію сільського туризму «Гостинні господарства».

 Це дає можливість впорядкувати ринок послуг сільського туризму й успішно просувати їх на вітчизняному та міжнародному рівнях. Із 1997 року в Польщі запровадили вимоги до якості сільського туризму.

 Вони містять характеристики засобів розміщення, спектр наявних послуг, рівень комфорту тощо.

 Запроваджено категоризацію (4 категорії — базові), яка з часом зазнавала змін відповідно до загальноєвропейських вимог до таких закладів і востаннє оновлена у 2013 році.

 Як і в Україні, система категоризації садиб у сфері СЗТ добровільна. Однак у Польщі господарі садиб, які не пройшли категоризацію, не мають права вільно розміщувати свою пропозицію в рекламних матеріалах, а в нашій країні такого обмеження не існує.

 В Україні фізичні особи, які здійснюють діяльність у сфері СЗТ, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, у порядку, передбаченому розділом ІV ПКУ (18 відсотків бази оподаткування).

Поради початківцям

Учасники семінару мали нагоду отримати корисні поради для неофітів у сфері надання послуг:

 — не варто очікувати високих прибутків у перший рік своєї діяльності. Потрібно щонайменше 2–3 роки роботи та добрі відгуки гостей, щоб досягти бажаного результату;

— стартові умови мають значення. Володіючи вільними вмебльованими приміщеннями, можна одразу ж приймати гостей. Якщо ж треба отримати кредит або допомогу в будь-якій фінансовій установі, потрібно скласти бізнес-план. Без його представлення не відбудеться навіть вступна розмова;

— не пропонуйте всього разом, виділіть одну чи декілька особливих послуг, і кожна з них має бути представлена на належному рівні;

— працюйте в команді. Залучайте сусідів та об’єднуйтесь в осередки або кластери сільського туризму. Тільки разом ми будемо успішними;

— збирайте інформацію і розширюйте світогляд, читайте фахові журнали і статті. Будьте активним слухачем на семінарах та тренінгах, які проводить Спілка сільського зеленого туризму України;

— дослуховуйтесь до відгуків і зауважень своїх гостей, їхню критику трактуйте як добру підказку;

— проводьте категоризацію садиби за програмою «Українська гостинна садиба».

 В Україні необхідно якнайшвидше впровадити чітке законодавче забезпечення сільського туризму. Наприклад, у Польщі дозволено без оподаткування мати не більше 5 кімнат у власному господарстві.

 Спілка СЗТ України пропонує обмежитися 10 місцями у власному господарстві (законопроект №2232а пройшов перше читання у Верховній Раді).

 Також варто врахувати досвід щодо поділу форм відпочинку: відпочинок у селі і відпочинок у селянина (агротуризм).

 Увагу слід приділити розвитку агротуризму в діючих фермерських господарствах, які мають добрі можливості.

 В Україні дуже малий спектр агротуристичних продуктів і послуг. Варто їх розширити, впро­ваджуючи агроготелярство, агрогастрономію, агророзваги, агротерапію.

http://www.umoloda.kiev.ua