У Тернополі відкрився перший автокінотеатр просто неба

У суботу, 4 листопада, у Тернополі відкрився новий кінотеатр. Проте не простий, а… унікальний автокінотеатр просто неба.  Тут фільми можна дивитися, не виходячи з машини. Цей кінотеатр, розповідає організаторка кінотеатру Інна Ханас, став своєрідною «зимовою альтернативою» кінотеатру просто неба, який діяв у  парку імені Тараса Шевченка. Оскільки погодні умови уже не дозволяють дивитися кіно, сидячи на траві, тернопільські кіномани перебазуються у салони автомобілів, звідки і спостерігатимуть за перипетіями на великому (3 на 6 метрів) екрані.

Автокінотеатр облаштували на парковці поблизу ТЦ «Оранава».  В'їзд  до кінотеатру коштує 70 гривень з автівки,  незалежно від кількості пасажирів. Сеанси проводяться від четверга до неділі, час показу кінострічок та розклад дивіться на сторінці автокінотеатру у соцмережах 

https://www.facebook.com/outside.cinema.ternopil/


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…