Тернопіль стане вишивальною столицею

Відколи у нашому місті з’явилася Школа борщівської народної сорочки, заснована небайдужими вишивальницями Майєю Юркевич, Вікторією Кривоніс та Ларисою Овчарук, Тернопіль потроху перетворюється на «вишивальну столицю».  А уже незабаром стане справжньою Меккою для усіх любителів і поціновувачів вишивання. Уже незабаром, 18 листопада,  наше місто прийматиме  І-шу Всеукраїнську вишивальну конференцію «Верхоплут». Її організатор  — Школа борщівської народної сорочки, ініціатор та куратор  — Майя Юркевич.  Захід відбуватиметься за підтримки Тернопільської міської ради та Тернопільської КіноКомісії/Творчого об`єднання "КіноХвиля". Конференція відбудеться у центральному корпусі Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ), за адресою: вул. Львівська, 11.
 — Мета цього мистецького-культурного заходу, зазначає Майя Юркевич,  — відродження та поширення давніх технік української вишивки. Також це чудова нагода для нас, однодумців, зібратися разом за улюбленою справою - вишивкою. 
Формат конференції - пізнавально-практичний, під час якої вишивальниці ділитимуться досвідом, практичними навиками, аби кожен із присутніх зміг почерпнути для себе цікаву і корисну інформацію та знання.
У рамках вишивальної конференції відбудеться презентація проекту «Відродження борщівської сорочки», дефіле в автентичних борщівських сорочках фонду Тернопільського обласного краєзнавчого музею,  майстер-класи та лекції від українських майстрів з вишивки.
Вхід – вільний, участь у майстер-класах - безкоштовна, за попередньою реєстрацією, оскільки кількість учасників обмежена. З усіма організаційним питаннями телефонуйте за номером: 097 752 46 05.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.