Тернопіль стане вишивальною столицею

Відколи у нашому місті з’явилася Школа борщівської народної сорочки, заснована небайдужими вишивальницями Майєю Юркевич, Вікторією Кривоніс та Ларисою Овчарук, Тернопіль потроху перетворюється на «вишивальну столицю».  А уже незабаром стане справжньою Меккою для усіх любителів і поціновувачів вишивання. Уже незабаром, 18 листопада,  наше місто прийматиме  І-шу Всеукраїнську вишивальну конференцію «Верхоплут». Її організатор  — Школа борщівської народної сорочки, ініціатор та куратор  — Майя Юркевич.  Захід відбуватиметься за підтримки Тернопільської міської ради та Тернопільської КіноКомісії/Творчого об`єднання "КіноХвиля". Конференція відбудеться у центральному корпусі Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ), за адресою: вул. Львівська, 11.
 — Мета цього мистецького-культурного заходу, зазначає Майя Юркевич,  — відродження та поширення давніх технік української вишивки. Також це чудова нагода для нас, однодумців, зібратися разом за улюбленою справою - вишивкою. 
Формат конференції - пізнавально-практичний, під час якої вишивальниці ділитимуться досвідом, практичними навиками, аби кожен із присутніх зміг почерпнути для себе цікаву і корисну інформацію та знання.
У рамках вишивальної конференції відбудеться презентація проекту «Відродження борщівської сорочки», дефіле в автентичних борщівських сорочках фонду Тернопільського обласного краєзнавчого музею,  майстер-класи та лекції від українських майстрів з вишивки.
Вхід – вільний, участь у майстер-класах - безкоштовна, за попередньою реєстрацією, оскільки кількість учасників обмежена. З усіма організаційним питаннями телефонуйте за номером: 097 752 46 05.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.