У Тернополі встановлять «Контейнери для Благодійності»

У Тернополі встановлять 10 контейнерів для вживаного одягу. Їх розмістять у різних мікрорайонах міста, аби забезпечити збір необхідних речей для незахищених верств населення.

Проект "Контейнери для благодійності" переміг на "Громадському бюджеті" і має бути втілений уже цього року, пише «Доба».  

- Практично у кожного у шафі є речі, які ще у придатному стані, але ви точно знаєте, що їх не носитимете і просто перекладаєте із місця на місце бо не знаєте куди можна їх подіти. Із проблемою "зайвого" одягу, взуття, іграшок зіштовхуються абсолютна більшість населення і логічне вирішення це викинути на смітник. Проте, ці речі можуть справді стати у нагоді людям, які із певних причин не можуть собі придбати нові речі, - кажуть ініціатори проекту. - Речі сортуватимть, віддадуть на прання та роздадуть людям, яким необхідна допомога. 

Нагадаємо, що за проект цього року проголосувало 5 477 активних тернополян, які сумарно віддали 6881 голос. Переможцями «Громадського бюджету» стали сім великих та одинадцять малих проектів, на реалізацію яких у 2018 році буде виділено 9,4 млн. грн. з міського бюджету.


Повернутися
26.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...