ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №133

 Україна єднає нас усіх, проте у світі немало людей, які можуть поцікавитися: «Де це?».  Колись знана в Європі «земля козаків» у 21 столітті виявилась загубленою між світами та імперіями. З усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що найкращий вихід для них – «вибиратися з цієї країни якомога швидше», що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати…
Здоровий глузд та факти говорять нам речі абсолютно протилежні: Україні є чому навчити світ, але вона сама про це не знає. Українці більше зайняті своїм виживанням, ніж тим, як відкрити власну країну для світу. Нам аби хоч для себе її відкрити…  Так, ми уже знаємо про чорноземи і найспівочішу націю, краєм вуха чули про центр Європи на Закарпатті… Ми тільки-тільки починаємо здогадуватися про наші істинні економічні потужності та невідкриті ресурси. Ми вже дійшли до розуміння того, що без знання минулого неможливе майбутнє. Ми нарешті вивчили своє минуле, але що ми знаємо про своє майбутнє?   Між минулим і майбутнім тільки мить. Ми і є та мить. Але для нащадків станемо минулим. Вони будуть брати у свої руки пожовклі фотографії і вдивлятися в наші очі. І будуть бачити в тих очах майбутнє…


Повернутися
15.11.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!