Хурма- «слива богів»
Цей екзотичний терпкий плід, який з'являється на наших прилавках лише взимку, колись ще називали сливою богів. Перші боги, що скуштували цей фрукт, були китайськими. Згодом хурму почали вирощувати в Кореї та Японії. А найближча до нас хурма росте на Чорноморському узбережжі Кавказу та в Криму.
Проте «слива богів» не тільки смачна, вона ще й дуже корисна. У хурмі є магній, марганець, калій, кальцій, мідь, яблучна і лимонна кислота, бета-каротин, що захищає від раку. У м'якоті цих помаранчевих «слив» міститься до 15 % глюкози і фруктози. І хоча найвідомішого вітаміну C в хурмі порівняно небагато (всього 15 мг), у цьому фрукті є інші, не менш важливі вітаміни З, Р і провітамін A. Ще в хурмі є залізо, яке необхідне організму при недокрів'ї. Хурмою треба ласувати і тим, хто має проблеми з нирками чи серцем (солодка «слива богів» корисна серцевому м'язу). А ще сік плодів хурми має бактерицидні властивості: його не люблять кишкова паличка, стафілокок тощо. Застуду і кашель також можна приємно лікувати хурмою: полощіть горло соком одного спілого плоду, змішаним з 3,5 столової ложки теплої води. А ще хурму радять вживати при різних шлункових захворюваннях, особливо при розладах травлення: солодкі й в'язкі плоди у такому випадку слід їсти свіжими. А ще хурма має тонізуючі властивості, поліпшує апетит, підвищує працездатність, заспокоює нервову систему. До того ж помірно калорійна, як для такого солодкого фрукту, — усього 60 ккал у 100 грамах.
Як відомо, нестиглі плоди деяких сортів хурми мають неприємну в'язкість і терпкість (через танін, якого в хурмі дуже багато). Щоб такі фрукти стали смачнішими, досить потримати плоди на морозі, або ж занурити на 10-12 годин у воду.
← Повернутися
