Хурма- «слива богів»

Цей екзотичний терпкий плід, який з'являється на наших прилавках лише взимку, колись ще називали сливою богів. Перші боги, що скуштували цей фрукт, були китайськими. Згодом хурму почали вирощувати в Кореї та Японії. А найближча до нас хурма росте на Чорноморському узбережжі Кавказу та в Криму.

      Проте «слива богів» не тільки смачна, вона ще й дуже корисна. У хурмі є магній, марганець, калій, кальцій, мідь, яблучна і лимонна кислота, бета-каротин, що захищає від раку. У м'якоті цих помаранчевих «слив» міститься до 15 % глюкози і фруктози. І хоча найвідомішого вітаміну C в хурмі порівняно небагато (всього 15 мг), у цьому фрукті є інші, не менш важливі вітаміни З, Р і провітамін A. Ще в хурмі є залізо, яке необхідне організму при недокрів'ї. Хурмою треба ласувати і тим, хто має проблеми з нирками чи серцем (солодка «слива богів» корисна серцевому м'язу). А ще сік плодів хурми має бактерицидні властивості: його не люблять кишкова паличка, стафілокок тощо. Застуду і кашель також можна приємно лікувати хурмою: полощіть горло соком одного спілого плоду, змішаним з 3,5 столової ложки теплої води. А ще хурму радять вживати при різних шлункових захворюваннях, особливо при розладах травлення: солодкі й в'язкі плоди у такому випадку слід їсти свіжими. А ще хурма має тонізуючі властивості, поліпшує апетит, підвищує працездатність, заспокоює нервову систему. До того ж помірно калорійна, як для такого солодкого фрукту, — усього 60 ккал у 100 грамах.

      Як відомо, нестиглі плоди деяких сортів хурми мають неприємну в'язкість і терпкість (через танін, якого в хурмі дуже багато). Щоб такі фрукти стали смачнішими, досить потримати плоди на морозі, або ж занурити на 10-12 годин у воду.


Повернутися
15.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.