Виноградне… лікування

Про цілющі властивості винограду людство знало ще на початку I сторіччя н. е. Доведено, що кожна складова частина винограду певним чином впливає на весь організм людини. І не дивно. До складу винограду входить багато цінних речовин і мікроелементів. Це — калій, кальцій, магній, марганець, кобальт, вітаміни С, Р, РР, В1, В6, В12, фолієва кислота, каротин. Він багатий також вуглеводами (18—20 відсотків), органічними кислотами (яблучною, саліциловою, лимонною, янтарною, мурашиною). Багатий виноград і на глюкозу.

Лікувальні властивості мають усі сорти винограду. Але найціннішими вважають Ізабеллу, Мускат, Каберне, Гамбурзький, оскільки вони виявляють сильну антимікробну дію.

Перед лікуванням необхідно привести в належний стан зуби, щоб не попсувати їх кислотами, що містяться у винограді.

Виноград попередньо треба добре помити в проточній воді, а при вживанні зерна та шкірку випльовують. Після вживання винограду необхідно ретельно почистити зуби, а рот прополоскати водою.

Добову дозу винограду розділяють на частини: половину добового раціону з'їдають вранці натщесерце, четверту частину — за годину до обіду, решту — за годину до вечері.

Лікування треба розпочинати з малих доз (300 грамів) з поступовим доведенням кількості споживаного винограду до двох кілограмів. При цьому не слід вживати жирних страв, сирого молока, кисломолочних продуктів та бродильних напоїв (квас, пиво), мінеральних вод, консервів і навіть бажано обмежити вживання сирих фруктів. Курс лікування не повинен перевищувати 4 тижні.

Виноградне лікування показане тим, у кого виникли серйозні проблеми з легенями — початкова форма туберкульозу легенів, хронічний бронхіт; iз харчовим трактом — порушеннях функції шлунка при різних ступенях кислотності (підвищена чи знижена), хронічних запорах; деяких захворюваннях печінки; при гіпертонії та діосинкразії на виноград, хворобах обміну речовин — подагрі, сечокислому діатезі, деяких хворобах нирок.

Виноградне лікування протипоказане людям, котрі страждають на цукровий діабет, а також мають у своєму “арсеналі” гострі захворювання, ураження ротової порожнини, шлунка та кишок, страждають від хронічних проносів, декомпенсації серця, важких форм туберкульозу, ожиріння.


Повернутися
15.11.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.