Виноградне… лікування

Про цілющі властивості винограду людство знало ще на початку I сторіччя н. е. Доведено, що кожна складова частина винограду певним чином впливає на весь організм людини. І не дивно. До складу винограду входить багато цінних речовин і мікроелементів. Це — калій, кальцій, магній, марганець, кобальт, вітаміни С, Р, РР, В1, В6, В12, фолієва кислота, каротин. Він багатий також вуглеводами (18—20 відсотків), органічними кислотами (яблучною, саліциловою, лимонною, янтарною, мурашиною). Багатий виноград і на глюкозу.

Лікувальні властивості мають усі сорти винограду. Але найціннішими вважають Ізабеллу, Мускат, Каберне, Гамбурзький, оскільки вони виявляють сильну антимікробну дію.

Перед лікуванням необхідно привести в належний стан зуби, щоб не попсувати їх кислотами, що містяться у винограді.

Виноград попередньо треба добре помити в проточній воді, а при вживанні зерна та шкірку випльовують. Після вживання винограду необхідно ретельно почистити зуби, а рот прополоскати водою.

Добову дозу винограду розділяють на частини: половину добового раціону з'їдають вранці натщесерце, четверту частину — за годину до обіду, решту — за годину до вечері.

Лікування треба розпочинати з малих доз (300 грамів) з поступовим доведенням кількості споживаного винограду до двох кілограмів. При цьому не слід вживати жирних страв, сирого молока, кисломолочних продуктів та бродильних напоїв (квас, пиво), мінеральних вод, консервів і навіть бажано обмежити вживання сирих фруктів. Курс лікування не повинен перевищувати 4 тижні.

Виноградне лікування показане тим, у кого виникли серйозні проблеми з легенями — початкова форма туберкульозу легенів, хронічний бронхіт; iз харчовим трактом — порушеннях функції шлунка при різних ступенях кислотності (підвищена чи знижена), хронічних запорах; деяких захворюваннях печінки; при гіпертонії та діосинкразії на виноград, хворобах обміну речовин — подагрі, сечокислому діатезі, деяких хворобах нирок.

Виноградне лікування протипоказане людям, котрі страждають на цукровий діабет, а також мають у своєму “арсеналі” гострі захворювання, ураження ротової порожнини, шлунка та кишок, страждають від хронічних проносів, декомпенсації серця, важких форм туберкульозу, ожиріння.