Цінові гойдалки… цін на капусту

Ви вже нашаткували на зиму капустяних салатів? А саме час. Ціни на цей популярний закусочний продукт зараз відносно знизилися, але, за прогнозами експертів овочевого ринку, не надовго.

 Нинішнього року валовий збір білокачанної капусти в Україні очікується в середньому на вісім відсотків нижчим, ніж у минулорічному сезоні.

 І це найгірший показник за останні п’ять років. Основною причиною зниження врожаю аналітики вважають скорочення площ під цією культурою.

 Але на падінні виробництва негативно позначилося ще й зниження врожайності через несприятливі погодні умови.

 Є проблеми з якістю капусти, бо значний відсоток зібраного врожаю виявився пошкоджений трипсом. Зниження врожаю разом з інфляційними процесами на початку сезону вплинуло на ціни: фермери почали відвантажувати капусту в середньому на третину дорожче, ніж у жовтні минулого року.

 На внутрішньому ринку білокачанної капусти спостерігався істотний сезонний надлишок продукції, що викликало занепокоєння у продавців. Адже в більшості господарств іще триває збирання, тому пропозиція на ринку зростає.

 Тим часом попит на цю продукцію середусіх категорій покупців лишався вкрай низьким.

 Оптові компанії та роздрібні мережі оголосили, що готові вести закупівлі винятково дрібним оптом, посилаючись на надто обмежений термін реалізації.Тим паче що більшість фермерів пропонували до продажу капусту невисокої якості.

 У надії розвантажити ринок фермери тимчасово знизили ціни: минулого тижня капуста подешевшала подекуди й на чверть, господарства почали відвантажувати якісні голівки по 1,5-2,5 гривні за кіло, а некондиційну продукцію пропонували від 1 гривні.

 Наразі капуста на ринку України вже коштує в середньому на 21 відсоток дешевше, ніж в аналогічний минулорічний період.

 Однак галузеві експерти впевнені, що вже з другої половини сезону на ринку може відчуватися дефіцит цієї продукції, що призведе до стрімкого подорожчання.

Звісно, непевність ринку змушує виробників шукати способи, як зменшити ризики.

 В нинішньому році господарства-овочівники стали відмовлятися, принаймні частково, від розсадного способу вирощування капусти на користь призабутої прямої сівби насіння.Зазначимо, що у світі приблизно п’ята частина цієї культури вже вирощується прямою сівбою.

 Свого часу вся Україна, включно з великими господарствами та дрібними городниками, відмовилася від прямого висівання на користь розсадного способу.

 Тоді це відбулося з певних агрономічних міркувань, зокрема гарантії вищої врожайності.

 А цього разу контраргументом став успішний перехід професійних виробників на дороге гібридне насіння та можливість використовувати техніку і технології точного землеробства.

 Адже під час прямої сівби старою технікою норму витрати насіння доводилося встановлювати із запасом у 20-40 відсотків порівняно з розсадним способом. Тому така капуста була надто дорогою. Однак останні пару років відповідно оснащені господарства на промислових площах спробували пряму сівбу білокачанної капусти.

 Попри те що висівалося дороге гібридне насіння західноєвропейської селекції, більшість експериментаторів-промисловців цьогоріч повністю перейшла на прямий висів. Та й дрібніші фермери погоджуються: разом зі зростанням вартості робочої сили трудомісткий розсадний спосіб вирощування виходить задорогим, попри більшу норму сівби на гектар, ніж у випадку з розсадою.

 Представники агрофірм, які вирощують овочі у Херсонській та Дніпропетровській областях, засвідчили: капуста, висіяна просто у ґрунт, стійкіша до стресів, а після появи сходів розвивається швидше й краще, ніж вирощена розсадним способом.

 Є ще один важливий для овочівників аргумент: розсада під основну частину врожаю капусти висаджується в червні, коли через кліматичні змін останніх років погода стоїть спекотна й посушлива. У підсумку розсада важче приживається і розвивається.

 Тому навіть з урахуванням нижчої схожості вирощувати білоголову капусту прямою сівбою стає дешевше.

 Безумовно, свою роль відіграють і сучасні сівалки точного висіву, що дають змогу витримувати таку ретельно вивірену глибину заробляння дрібного насіння за мілкої сівби, про яку в часи переходу галузі на розсадний спосіб, годі було й мріяти.

 Очікується, що вже наступного року на українських капустяних полях з’являться не лише сівалки.

 Адже провідні світові виробники нарешті створили капустозбиральні комбайни, після яких качани придатні не тільки на переробку, а й на ринок цільної продукції та навіть на зберігання зі скороченим терміном.

 Тим часом під кінець жовтня ціни на капусту в Україні різко просіли ледь не вполовину: на торгових майданчиках найбільших гуртових ринків білокачанну капусту почали пропонувати за середньою ціною 1,6—3,5 гривні за кілограм. Це в півтора раза дешевше, ніж в аналогічний період минулого року.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3232/159/117331/


Повернутися
14.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...