А що у гаманці сусіда?

Найвищі зарплати у Києві, найнижчі – на Тернопіллі  та Чернівеччині

 Хоча й кажуть, що рахувати чужі гроші не дуже ввічливо, все ж, завжди кортить дізнатися розмір зарплатні сусіда. За даними  Державної служби статистики (Держстату), у  вересні 2017 року найбільшу середню зарплату в Україні отримували жителі Києва та Донецької області.

На Донеччині у вересні працівникам платили в середньому 8068 грн, а в Києві - 11423 грн. Далі в рейтингу йдуть Київська (7274 грн), Дніпропетровська (7182 грн) та Запорізька (7002 грн) області.

Найменшу середню зарплату менше 6 тис. грн у вересні платили в Чернігівській (5793 грн), Чернівецькій (5731 грн) і Тернопільській (5765 грн) областях.

У решті областей середня зарплата склала від 6 до 7 тис. грн.

За даними Держстату, найбільше в Україні отримують люди, які працюють в сфері авіації - 30 тис грн. Працівники фінансово та страхового сектору отримують в середньому 12 тисяч гривень, працівники телекомунікаційної сфери - 11 тис грн. Найменша зарплата у працівників пошти і кур'єри - 3,6 тисяч гривень. 


Повернутися
14.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.