«Червоний -2» будуть знімати на Тернопільщині

Фільм “Червоний» уже встигли охрестити кіном, за яке нарешті не соромно…Це і є справжнє Кіно. Котре повертає тобі генетичну пам’ять і пробирає до кісток. Фільм без «шароварщини» і «плачів Ярославни», фільм, у якому чи не вперше за всю новітню історію  українського кіно українця не вб’ють у фіналі…

Представляючи свою стрічку у Тернополі у серпні, режисер Заза Буадзе та письменник Андрій Кокотюха, автор  роману «Червоний», за мотивами якого, власне, і знято стрічку, пообіцяли, що буде кіно з продовженням історії Данила Червоного,  де уповні розкриється «дотабірна» сторінка життя головного героя».

Про те, що продовження українського фільму «Червоний» за мотивами роману Андрія Кокотюхи зніматимуть на Тернопільщині, йшла мова під час зустрічі продюсерської групи кінострічки з головою Тернопільської ОДА Степаном Барною. Власне, фільм «Червоний 2» – це буде передісторією до того, що глядачі вже бачили у першій частині фільму.

Невипадково зйомки картини відбуватимуться на Тернопільщині, адже саме наша область вважається центром зародження національно-визвольного руху та боротьби за вільну та незалежну Державу. Тому історія нашого краю багата не лише подіями, а й цікавими локаціями та багатою природою.


Повернутися
14.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.