«Червоний -2» будуть знімати на Тернопільщині

Фільм “Червоний» уже встигли охрестити кіном, за яке нарешті не соромно…Це і є справжнє Кіно. Котре повертає тобі генетичну пам’ять і пробирає до кісток. Фільм без «шароварщини» і «плачів Ярославни», фільм, у якому чи не вперше за всю новітню історію  українського кіно українця не вб’ють у фіналі…

Представляючи свою стрічку у Тернополі у серпні, режисер Заза Буадзе та письменник Андрій Кокотюха, автор  роману «Червоний», за мотивами якого, власне, і знято стрічку, пообіцяли, що буде кіно з продовженням історії Данила Червоного,  де уповні розкриється «дотабірна» сторінка життя головного героя».

Про те, що продовження українського фільму «Червоний» за мотивами роману Андрія Кокотюхи зніматимуть на Тернопільщині, йшла мова під час зустрічі продюсерської групи кінострічки з головою Тернопільської ОДА Степаном Барною. Власне, фільм «Червоний 2» – це буде передісторією до того, що глядачі вже бачили у першій частині фільму.

Невипадково зйомки картини відбуватимуться на Тернопільщині, адже саме наша область вважається центром зародження національно-визвольного руху та боротьби за вільну та незалежну Державу. Тому історія нашого краю багата не лише подіями, а й цікавими локаціями та багатою природою.


Повернутися
14.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…