Хай буде гречка! Особливо, якщо дешева…

У Тернопільській області зібрали майже 10 тисяч тонн гречки, продовжують також збирання кукурудзи на зерно. Найкраще наразі впоралися із поставленим завданням сільськогосподарські підприємства Борщівського району. Про це стало відомо під час виїзного засідання колегії обласної державної адміністрації, повідомляє сайт ТОДА.

 Як поінформував в. о. директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Стахів, в області завершено збирання гречки на площі майже 6,6 га, намолочено 9,6 тис. тонн, що на 3,1 тис. тонн більше, ніж у 2016 році, при врожайності 14,5 ц/га, що на 2,5 ц/га більше минулорічного показника.

«Найвища врожайність гречки у господарствах Шумського – 25,3 ц/га, Підгаєцького – 20,1 ц/га та Теребовлянського районів –19,6 ц/га. Лише по 8,4 центнера з гектара зібрано сільськогосподарськими підприємствами Монастириського району», – зазначив Володимир Стахів.

Відповідно, тепер на Тернопільщині очікують зниження цін на гречку, адже  урожай зріс втричі, то ж гречки буде вдосталь. Також здешевлення гречки більш ніж на 8% прогнозують і в Державній службі статистики області.

Тим часом  в області продовжується збирання кукурудзи на зерно.

«Станом на 23 жовтня вже зібрано більше 23 тисяч гектарів, або 26% до прогнозу. Намолочено 172 тисячі тонн при середній урожайності 74,2 ц/га, що на 6,6 ц/га більше, ніж торік. На 83% посіяних площ зібрано кукурудзу сільгосппідприємствами Борщівського району, 48% – Гусятинського, більше 30% – Підволочиського, Теребовлянського, Чортківського та Бучацького районів», – повідомив Володимир Стахів.

За оперативними даними станом на 23 жовтня  сільськогосподарські підприємства області посіяли озимі зернові культури на площі понад 131 тис. га, що становить 88% до прогнозу, а це на 8,3 тис. га більше, ніж торік. Про це зазначив в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів під час чергового засідання колегії облдержадміністрації.

За його словами, озиму пшеницю посіяно на площі 120 тис. га (90% від прогнозу), озиме жито – на 0,78 тис. га (108%) та озимий ячмінь – на 10,4 тис. га (70 %).

«Завершили посів господарства Зборівського, Підволочиського, Тернопільського, Чортківського та Шумського районів, які виконали прогнозні показники на 100%. Практично повністю справилися із завданням щодо посіву озимими сільгосппідприємства Бучацького, Збаразького та Кременецького районів. Завершено в області й посів озимого ріпаку на площі понад 61 тис. га, що становить 116% до прогнозу», – поінформував Володимир Стахів. 


Повернутися
14.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...