Починається солодке життя?

На Тернопільщині зібрали  майже мільйон тонн цукрових буряків

Цього року в області працюють чотири цукрових заводи – Хоростківський, Козівський, Збаразький та Чортківський. Перероблятимуть вони буряки ще до грудня, адже не всі сільськогосподарські підприємства встигають зібрати урожай.

За інформацією департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, цукрові буряки в області вже викопані на площі понад 16 тисяч гектарів або 57% до посіяних площ, накопано майже 900 тисяч тонн буряків. А це майже вдвічі більше, ніж торік.

Середня урожайність цукристих становить більше 556 ц/га, що майже на 150 ц/га більше, ніж це було у 2016 році.

Найкраще, повідомляє сайт ТОДА,  справилися з поставленим завданням сільськогосподарські підприємства Борщівського, Тернопільського та Бережанського районів. Вони зібрали понад 80% посіяних площ цукрових буряків. Гірша ситуація у Заліщицькому – (9,2%), Кременецькому – 15,5% та Шумському районах –19,3%.

Сільськогосподарські підприємства Гусятинського та Тернопільського районів з кожного гектара накопали по 600 центнерів цукрових буряків, 590 ц/га – Чортківського району, 562,8 ц/га – Теребовлянського  району. Разом з тим сільгосппідприємствами Бережанського, Підгаєцького та Шумського районів кожен гектар цукрових буряків дає по 450 центнерів.

Загалом, в області очікують виробити 200 тисяч тонн цукру при потребі області 40 тисяч тонн.


Повернутися
14.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...