Щоб тепло крізь вікно не втекло…

Восени саме час подбати про утеплення будинку. Для

кращого ефекту треба утеплити стелю та стіни. Найкраще мінеральною ватою

або екструдованим полістиролом. Вони не промерзають, легкі та рівні.

Під шубою розводяться грибки

– Дехто обирає дешевший варіант – пінопласт. Узагалі це не будівельний

матеріал, а пакувальний. Він найгірше тримає тепло. Якщо пінопласт побуде

місяць на сонці, від ультрафіолету стає крихкий. Штукатурка погано

чіплятиметься. Якщо постоїть відкритим ціле літо, вважайте, що пустили гроші

на вітер, – роз’яснює Іван Пономаренко, столичний архітектор.

На цегляну хату варто класти мінеральну вату 50-100 мм завтовшки. Потім

зробити вентиляційний прошарок і вентильований фасад. Тобто прибити 2-

сантиметрову рейку, яка забезпечить вентиляцію, і зверху прибити дошки або

алюмінієві панелі. Знизу буде вхід повітря, зверху вихід. Дошки захищають

вату від дощу.

– Це ідеальний варіант утеплення, але в нас люди роблять простіший варіант –

покривають вату шубою – декоративною штукатуркою. Вона теж дихає, але

менше, ніж дошки. Треба, щоб волога, яка проходить крізь цегляні стіни та

вату, розчинялася в повітрі, тоді на стінах не буде грибка, – каже Іван

Пономаренко.

Горище утеплюють пір’ям

Утеплити горище можна й народним способом – розстелити сіно чи солому, але

суттєво тепла вони не втримають. Окрім того – це пожежонебезпечно. Сіно не

можна класти впритул до лежаків і димаря. Краще за сіно тепло зберігає

розстелене пір’я. Дає ефект перини, але воно таке ж легкозаймисте.

Якщо будинок не новий і на горищі гуляють протяги, їх потрібно усунути.

Забити або принаймні закласти ганчір’ям місця, через які дме вітер. Звісно, що

це не дасть такого збереження тепла, як мінеральна вата, але все одно зменшить

втрати.

Якщо утеплювати горище професійно, то найкраще, як і стіни, мінеральною

ватою.

– Горище утеплюють удвічі товстішою ватою, ніж на стіни – 150-200

мм. Вона має бути в плівці. Зверху для гідроізоляції, а знизу – для

пароізоляції. Тоді вона не промокне й не промерзне. Закладають її під

риштування, на яких лежить шифер, – каже Іван Пономаренко.

Склопакет тестують при покупцеві

Найбільше тепла з хати виходить через вікна. Мало поставити пластикові.

Потрібне енергозберігаюче скло. Воно недороге. 80-90 відсотків вартості вікна

– це пластиковий профіль і фурнітура. Якщо вікна вже пластикові або нові

дерев’яні рами, то не обов’язково замінювати все вікно, можна в уже існуючі

пластикові профілі поставити теплоощадні склопакети.

– Краще обрати перевіреного виробника, який дає гарантію на

теплоощадний склопакет, а не тих шарлатанів, які ходять по селах і

наживаються на довірливих людях. Це зазвичай розвод на гроші, –

застерігає Іван Пономаренко.

Зовні склопакети не відрізняються. Люди помилково думають, що там є якась

захисна плівка. Насправді на них напилено срібло завтовшки мікрон. Воно

невидиме. Його не можна нанести в домашніх умовах. Це роблять під час

виготовлення склопакета. Напилення стримує випромінювання тепла надвір.

– На склі має бути наліпка зі спеціальним написом, що це енергозберігаюче

скло. Склопакет при покупцеві перевіряють невеликим приладом, що працює

як металошукач. Його прикладають до скла. Якщо подає звуковий сигнал,

значить, на склі є срібне покриття, – пояснює Іван Пономаренко.

 – Напилення срібла на енергозберігаючому склі наносять на внутрішню

частину внутрішнього скла склопакету, – розказує Андрій Спеш, директор

столичної компанії з виробництва енергозберігаючих вікон. – Так роблять

для того, щоб утримувати тепло, аби воно залишалося в кімнаті.

За новими державними нормами, напилення має бути на всіх вікнах. Про це має

свідчити відповідна етикетка. Але не всі виробники цього дотримуються.

Перевірити, чи є на склі напилення, може будь-який покупець за допомогою

запальнички.

– Достатньо піднести до вікна ввімкнену запальничку. Якщо там два скла, то

буде чотири віддзеркалення. На звичайному склі вони всі однакові, а на

енергозберігаючому – одне з них буде іншого кольору. Наприклад, три вогні

жовті, а передостаннє, рожеве – пояснює Андрій Спеш.

Новинка на ринку – мультифункціональне вікно. На ньому напилення наносять

на внутрішню частину зовнішнього скла склопакету.

Таке скло не тільки зберігає тепло в будинку, а й відбиває інфрачервоне

сонячне проміння. Улітку в хаті з такими вікнами буде прохолодно, – розказує

Андрій Спеш. – Такі вікна дорожчі на 30 відсотків порівняно зі звичайними.

Але з ними людина заощаджує не тільки на опаленні будинку взимку, а й на

охолодженні влітку. Через 2-3 роки це набуде значного поширення.

Вікна зі срібним напиленням не потребують особливого догляду. Мити їх

можна, як і звичайне скло. Срібне напилення в середині склопакета, тому миючі розчини з ним не контактують.

Джерело: http://ridneselo.com


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...