Годівнички в саду збільшать урожай

Про шпаківню найкраще подбати з осені, щоб у січні повісити її у своєму саду. А для синиць, повзиків, дятлів можна розвісити в саду шматочки несоленого сала – це їхні улюблені ласощі.

Птахи в саду – це не тільки радість спілкування з природою й естетична насолода. Це ще й найпростіший, найдешевший і найбезпечніший спосіб боротьби з комахами-шкідниками, які є для птахів природною здобиччю.

Розвісьте у саду годівниці. Оберіть для них відкриті місця поряд з деревами або кущами. Завжди утримуйте годівниці в чистоті. Якщо почали годувати птахів, то докладайте свіжий корм регулярно, особливо взимку.

Практично всі птахи люблять насіння, пшоно, овес та інші крупи. Для синиць, повзиків, дятлів, тобто всіх комахоїдних птахів, можна розвісити в саду шматочки несоленого сала – це їхні улюблені ласощі. Не можна годувати птахів зіпсованими або простроченими продуктами, солоними чіпсами або солодкими кукурудзяними пластівцями.

Щоб птахи назавжди оселилися у вашому саду, посадіть рослини, які забезпечують їх кормом протягом усього року. Крім звичних плодових дерев і кущів, зверніть увагу на декоративні ягідні кущі: магонію, пираканту, дику яблуню, гостролист, барбарис, глід, горобину, калину.

Про шпаківню найкраще подбати з осені, щоб у січні повісити її у своєму саду. Будиночок для птахів можна купити або змайструвати власноруч. Шпаківню добре розміщувати біля кущів або вічнозелених хвойників, щоб у разі небезпеки птахи завжди могли швидко сховатися. Аби захистити птахів від хижаків, краще розміщувати шпаківні на стовпах або жердинах, а не прибивати до стовбурів дерев чи підвішувати на гілки. Чистити шпаківні треба раз на рік, бажано восени.

http://poradnyk.simya.com.ua


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.