Приправа… для зору!

Учені Центру дослідження зору в університеті Л’Аквілла в Італії виявили, що популярна приправа шафран здатна зупиняти розвиток хвороб очей, а також може запобігати втраті зору у літньому віці.

Як сповіщає Бі–Бі–Сі, група вчених під керівництвом професора Сільвії Бісті провела дослідження над пацієнтами, яким пропонували шафран у ролі харчової добавки. У результаті вся група хворих продемонструвала позитивні тенденції: пошкоджені клітини очей пацієнтів почали відновлюватися. Крім того, лабораторні дослідження на тваринах показали, що шафран може зменшувати шкідливий вплив яскравого світла.

Професор  вважає, що шафран впливає на гени, які регулюють вміст жирних кислот мембрани клітин сітківки: «Це робить самі клітини міцнішими та більш пружними». Таким чином вдається зупинити перебіг хвороб ока, пов’язаних із сітківкою (таких, як запалення або вікова дегенерація). А самі фоторецептори стають більш захищеними від шкідливого впливу.

Шафран широко використовують у кухні країн Азії та Італії. Цю приправу виготовляють із квіток крокусу. Лікувальні властивості цієї рослини відомі вже більше 300 років, а діапазон застосувань викликає подив. У традиційній медицині ним лікують депресію, діарею, менструальні болі та невралгію. Сучасна медицина виявила в шафрані ще й протиканцерогенні властивості.

Наразі команда професора Бісті працює над тим, щоб ізолювати активні компоненти шафрану та розробити ліки на їхній основі. Ними можливо буде лікувати низку хвороб, пов’язаних із дегенерацією сітківки ока — наприклад, пігментний ретиніт (куряча сліпота). Ця генетична хвороба призводить спочатку до втрати периферійного зору, а потім і до повної сліпоти. Її ефективного лікування поки що не вдалося винайти.


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.