«Хвороблива»... сковорідка

Як-то кажуть французи, гарна каструля — гарний обід. А ви впевнені, що посуд, яким користуєтеся кожного дня, є безпечним та не завдає шкоди вашому здоров’ю? Експерти Всеукраїнського державного науково–виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів кажуть, що аналіз «посудного» ринку України дав не надто втішні результати. Спеціалісти виявили 60 зразків посуду, які не відповідають показникам безпеки. Причому переважна маса шкідливих тарілок, стаканчиків та каструль приїхала до нас із Китаю, Тайваню, Туреччини.

Тефлон «потішить» канцерогеном

Останнім часом в українських господинь набув великої популярності тефлоновий посуд. Адже він швидко нагрівається, страва, що готується в ньому, не пригорає, та й мити його зручно. Проте варто забути тефлонову сковорідку або каструлю на плиті, як вона починає розжарюватися і виділяти перфлуорооктанову кислоту (PFOA) — речовину, яка може викликати рак. Для того, щоб не наїстися смажені з канцерогеном, треба слідкувати не лише за температурою покриття, а й за його цілісністю. Тому дослідники з центру стандартизації, метрології, сертифікації радять негайно позбутися тефлонового посуду, якщо на його поверхні помітні подряпини чи інші ушкодження.

Алюмінієва каструлька, в якій жінки так люблять готувати молочні каші (бо не пригорає), також приховує в собі загрозу людському здоров’ю. Молоко є лужним середовищем, тож під його впливом алюміній потрапляє в їжу. «Перебір» цього хімічного елемента в організмі може спричинити виникнення таких недуг, як хвороби Паркін­сона й Альцгеймера. А най­вразливішими до дії алюмінію є люди з хворими нирками. Тому спеціалісти радять використовувати алюмієвий посуд тільки для кип’ятіння води та приготування вермішелі, картоплі, нежирного м’яса та каш на воді. Нейтральні (не лужні) рідини не вимиватимуть алюміній у суп чи макарони.

Зручними у використанні є і вироби зі скла. Вони легко миються, на поверхні не утворюється накип. Скло не вступає у реакцію з їжею і, як результат, не виділяє шкідливих для організму речовин. Крім того, скляний жароміцний посуд визнаний найкращим для приготування їжі. Проте такий посуд є доволі крихким, може пошкодитися і потріскатися, тому потрібно дотримуватися усіх правил безпеки в роботі з ним. Крихкість є головним недоліком і посуду з порцеляни, фаянсу та кераміки. Тому їх теж потрібно використовувати обережно. Проте такий посуд є найбільш безпечним для здоров’я людини. Адже він є стійким до вологи, солей, кислот та лугів, з якими стикається у процесі експлуатації.

Чай у полістирольному стаканчику — перший крок до цирозу печінки

Яскраво розмальований пластиковий посуд — красивий і недорогий, тому й привабливий для покупців. Надлегкі тарілки, вироблені в Китаї й Туреччині, користуються підвищеним попитом. Утім дослідження українських експертів виявило загрозливий вплив такого посуду на організм людини. При контакті з гарячою їжею малюнки виділяють свинець, кадмій та інші «неапетитні» компоненти. Тому поцяцькований пластик краще використовувати як тару для цукерок, фруктів або печива.

При частому застосуванні поліпропілен виділяє формальдегід, який є міною вповільненої дії для організму. Токсична речовина подразнює дихальні шляхи, слизову ока, шкіру, згубно впливає на центральну нервову та серцево–судинну системи. При тривалому впливі на організм людини негативно діє на репродуктивні органи, викликаючи спадкоємну генетичну й хромосомну мутацію.

Небезпечними є також вироби з пластику полістиролу (тара, пакувальні плівки). Він жодним чином не реагує на холодні рідини, але якщо в стаканчик налити гарячі (70 градусів Цельсія і вище) чай, каву або інший напій, посудина починає виділяти токсичну сполуку — стирол. При регулярному вживанні стирол накопичується у нирках, а також спричиняє розвиток цирозу печінки.

Загалом дослідники радять не купувати підозріло дешеві китайські або турецькі тарілки, стаканчики й миски, які мають специфічний «хімічний» запах і дефекти форми та забарвлення. На здоров’ї краще не економити.


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…