Пляшка до пляшки – буде будинок

На Закарпатті звели будинок з 8 тис скляних пляшок

У селі Пилипець(Закарпатська область) звели будинок з 8 тисяч скляних пляшок.

Незвичайну споруду побудував Михайло Гимба разом зі своїми синами за два роки, передає   uzhgorod.net.ua.

Пляшка замінила родині цеглину. Вага скляного будматеріалу виявилась у три рази меншо, а вартість - у шість разів дешевшою.

Крім економії та зручності, у будинку Гимби домінує творчий і креативний підхід: з пляшок виклали кольрові візерунки та орнаменти.

Михайло Гимба збирав скляні пляшки три роки де тільки міг: у магазинах, барах та у сусідів. До збору скляного будматеріалу долучилися майже всі односельчани.

«Робота нелегка: спочатку пляшки рівняють за спеціальним шаблоном, а потім, щоб конструкція не розвалилася використовують напівсухий цементний розчин і кладуть не більше трьох рядів за добу, - Цегла воду забирає, а скло ні – тому, щоб стіна не розлізлася, потрібно класти три ряди».

Будинок з різнокольоровими скляними стінами має компактний гараж, а цього літа родина Гимби ще й побудувала паркан зі скляних пляшок.

Пляшкова споруда доводить, що відходи можна використовувати як дешевий будматеріал. 


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…