Пляшка до пляшки – буде будинок

На Закарпатті звели будинок з 8 тис скляних пляшок

У селі Пилипець(Закарпатська область) звели будинок з 8 тисяч скляних пляшок.

Незвичайну споруду побудував Михайло Гимба разом зі своїми синами за два роки, передає   uzhgorod.net.ua.

Пляшка замінила родині цеглину. Вага скляного будматеріалу виявилась у три рази меншо, а вартість - у шість разів дешевшою.

Крім економії та зручності, у будинку Гимби домінує творчий і креативний підхід: з пляшок виклали кольрові візерунки та орнаменти.

Михайло Гимба збирав скляні пляшки три роки де тільки міг: у магазинах, барах та у сусідів. До збору скляного будматеріалу долучилися майже всі односельчани.

«Робота нелегка: спочатку пляшки рівняють за спеціальним шаблоном, а потім, щоб конструкція не розвалилася використовують напівсухий цементний розчин і кладуть не більше трьох рядів за добу, - Цегла воду забирає, а скло ні – тому, щоб стіна не розлізлася, потрібно класти три ряди».

Будинок з різнокольоровими скляними стінами має компактний гараж, а цього літа родина Гимби ще й побудувала паркан зі скляних пляшок.

Пляшкова споруда доводить, що відходи можна використовувати як дешевий будматеріал. 


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.