Замість палити-переробіть на компост
Що робити з опалим листям
Не секрет що осінь у більшості людей асоціюється із запахом спаленого листя та гілля. Восени в місті активізується діяльність сезонних "паліїв" – опале листя вони утилізують у вогнищах неподалік житлових будинків. Мешканці нарікають, що часто не можуть відчинити вікна помешкань або ж просто висушити на балконі випрані речі. Дихати їдким димом не в змозі астматики, жінки скаржаться – гуляти з дітьми на дворі неможливо. Дим від вогнищ може надовго зависнути в повітрі, погіршується видимість на дорогах, зростає кількість ДТП. Такі самовільні листопали нищать довкілля й шкодять здоров’ю людини.
Листя – це колосальний фільтр. Очищуючи повітря від забруднення, вони поглинають важкі метали, токсичні речовини. Кожен кілограм сухого листя в промислових зонах за вегетативний період накопичує в середньому 100 міліграмів сполук сірки, 25 - хлористого водню, 6 - алюмінію, 20 - свинцю, 150 - титану. При спалюванні листя, гілля, сухої трави в атмосферне повітря виділяються шкідливі речовини, концентрація яких у такому диму величезна. Одна тонна тліючого листя виділяє понад 30 кілограмів оксиду вуглецю (угарний газ), який легко зв’язується з гемоглобіном крові і блокує доставку кисню до тканей організму.
Разом з листям горить сміття. Тільки "завдяки" поліетиленовому пакету в повітря надходить до 70 різноманітних хімічних сполук. Тліє листя та пластик, а дим з них містить канцерогенні речовини, які знижують імунітет людини, посилюють перебіг хронічних і серцево-судинних захворювань, вражають дихальні шляхи, сприяють розвитку онкологічних та алергічних захворювань. Особливо це відчувають люди, які хворіють бронхітом, бронхіальною астмою, ринітом чи тонзилітом.
Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста нагадує суб’єктам господарювання та мешканцям міста, що Правилами благоустрою, чистоти і порядку категорично забороняється спалювання листя, сухої трави та гілля, сміття на території міста, зокрема на територіях приватних домоволодінь, підприємств, установ організацій, навчальних закладів. Фахівці радять – краще б листя не палити, а компостувати на присадибних ділянках.
Компостування - альтернатива спалюванню
Метод компостування є безпечним способом переробки листя. Робити компост зовсім не важко! Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір'я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати ЗО см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу.
Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівноміно зволожується і не пересихає.
Зазвичай, компост "достигає" за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Правильне компостування не сприяє погіршенню стану здоров'я та не підвищує ризик виникнення пожеж, а, фактично, є своєрідною "допомогою" для садів, городів та інших земельних угідь.
Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знає.
Починаючи боротьбу із паліями у своєму населеному пункті, ви повинні пам’ятати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись ст. 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із паліями.
Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена ст. 77 ч. 1 Адміністративного кодексу України.
← Повернутися