Із картини — в мурал

«Берегиня» бережанського художника Олега Шупляка — на стіні будинку в Южноукраїнську

Картина знаного бережанського художника Олега Шупляка перетвориться на… стінопис: нині Южноукраїнську, що на Миколаївщині, завершується художній розпис стіни будинку, який прикрашатиме робота нашого земляка.

— «Берегиня»  — мабуть, найбільш часто «трансльована» моя робота,  — розповідає пан Олег.  — Її відтворюють по-всякому:  і на листівках зображують, і вишивають, і навіть торти прикрашають… Проте коли до мене звернулася представник управління культури міста Южноукраїнськ і попросила дозволу, аби саме мій малюнок, перетворившись на мурал, прикрасив фасад багатоповерхівки в місті, я, зізнаюся, був дещо подивований… Але, звичайно ж, нічого не мав проти. Більше того, навіть  допоміг відповідним чином адаптувати роботу, адже вона першопочатково не була задумана як монументальний твір.  «Берегиня» — робота із серії «Двовзорів», тобто, «багатошарових» картин із подвійним змістом-«дном». Тому дуже важливо її правильно  відтворити, аби і візуальна, і змістова складові гармоніювали… Особливо приємно те, що картину, у якій «зашифровано» наші первинні українські коди, хочуть бачити у місті східної України. Це велика відповідальність і я щиро вболіваю, аби творцям муралу – групі місцевих художників — усе вдалося. Цікаво буде побачити готовий результат. Наскільки мене інформують творці проекту, скидаючи щодня нові «фотозвіти», зображення уже майже повністю нанесене, залишилися останні штрихи. Таким чином, тернопільська «Берегиня» (до слова, оригінал картини — в Тернополі, його придбав для свого етно-музею «Спадок» знаний меценат та поціновував мистецтва Тарас Демкура), оберігатиме мешканців Южноукраїнська…


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.