Із картини — в мурал

«Берегиня» бережанського художника Олега Шупляка — на стіні будинку в Южноукраїнську

Картина знаного бережанського художника Олега Шупляка перетвориться на… стінопис: нині Южноукраїнську, що на Миколаївщині, завершується художній розпис стіни будинку, який прикрашатиме робота нашого земляка.

— «Берегиня»  — мабуть, найбільш часто «трансльована» моя робота,  — розповідає пан Олег.  — Її відтворюють по-всякому:  і на листівках зображують, і вишивають, і навіть торти прикрашають… Проте коли до мене звернулася представник управління культури міста Южноукраїнськ і попросила дозволу, аби саме мій малюнок, перетворившись на мурал, прикрасив фасад багатоповерхівки в місті, я, зізнаюся, був дещо подивований… Але, звичайно ж, нічого не мав проти. Більше того, навіть  допоміг відповідним чином адаптувати роботу, адже вона першопочатково не була задумана як монументальний твір.  «Берегиня» — робота із серії «Двовзорів», тобто, «багатошарових» картин із подвійним змістом-«дном». Тому дуже важливо її правильно  відтворити, аби і візуальна, і змістова складові гармоніювали… Особливо приємно те, що картину, у якій «зашифровано» наші первинні українські коди, хочуть бачити у місті східної України. Це велика відповідальність і я щиро вболіваю, аби творцям муралу – групі місцевих художників — усе вдалося. Цікаво буде побачити готовий результат. Наскільки мене інформують творці проекту, скидаючи щодня нові «фотозвіти», зображення уже майже повністю нанесене, залишилися останні штрихи. Таким чином, тернопільська «Берегиня» (до слова, оригінал картини — в Тернополі, його придбав для свого етно-музею «Спадок» знаний меценат та поціновував мистецтва Тарас Демкура), оберігатиме мешканців Южноукраїнська…


Повернутися
01.11.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.