ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №132

Українці мріють жити в заможній країні років так з двадцять шість. А коли не вдається, починаємо розбиратися,  бідні ми, чи… як у крилатому вислові. Україна схожа на зламаний потяг – нам дали поштовх, ми кудись їдемо, але куди – не знаємо. Спочатку ми їдемо вперед, а потім здаємо назад. Десь на горизонті маячить  світле майбутнє, але до нього ще треба доїхати… А на невідомій дорозі може статися все, що завгодно.  І ще років з надцять такого ходіння по граблях – і наш потяг або вріжеться у скалу, або злетить із мосту. У нас зовсім мало часу – змінювати менталітет і країну потрібно вже зараз. Що конкретно можемо зробити ми? Найголовніше-не бути дурнями.

Від рівня інтелекту співгромадян залежить багато чого – економічний розвиток країни, науково-технічний, промисловий і культурний прогрес. Ціле майбутнє планети крутять шестерні інтелектуально розвинених людей.  Україна може похвалитися тисячами високоосвічених і здібних людей, які можуть годинами розумно говорити про українські справи, але сукупний результат зусиль усього суспільства чомусь невтішний. 

Свого часу італійський історик та економіст Карло Чіполла сформулював п’ять законів, які поділяють будь-яке суспільство на чотири групи — розумників, простаків, бандитів і дурнів. На поверхні публічного життя завжди опиняються вчинки перших трьох градацій, але реально згубним для суспільства є домінування людей, одержимих дурістю. Дурні мають звичку сидіти на головах розумників, зводячи нанівець добрі зусилля для виживання всього суспільства. 

 Ми не робимо нічого для того, щоб Україна стала багатою країною. Ми самі винні у своїй бідності.     Ми роками голосуємо за одних і тих же людей і дивуємося, чому нічого не змінюється. Ми навіть не ходимо на вибори, а якщо ходимо, то голосуємо за гречку або за принципом “свій-чужий”

До тих пір, поки ви будете вірити обіцянкам знизити тарифи, у вас буде взимку холодно в квартирі, а у політиків не буде необхідності проводити реформи. До тих пір, поки ви будете вірити обіцянкам підвищити зарплати, політики не будуть працювати над підвищенням інвестиційної привабливості.  Якщо хотіти комфорту і задоволення нагальних бажань, а не реальних змін, то не буде ніяких реформ, а Україна назавжди залишиться в напіврозібраному стані, як зараз...

  Щоб щасливо зажити в Україні, варто не давати собою керувати дурням, і не бути дурнями, коли йдеться про вибір і підтримку тих, кого називаєм владою. Сьогодні ти або "в темі", або тебе використовують "втемну".


Повернутися
23.10.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.