Катальповий… рекорд!

Новий унікальний рекорд зафіксували у Тернополі : нещодавно у парку Топільче завершили висадження найдовшої в Україні  катальпової алеї. Її особливістю стала кількість дерев – 169, їх висаджували протягом року. Довжина унікальної алеї – півтора кілометра.

Досягнення зафіксували досягнення у Книзі рекордів міста.

«Катальпи у парку «Топільче» висаджували упродовж року, - зазначає  міський голова Сергій Надал. – На завершення ми висадили ще 45 катальп, які разом становлять найдовшу катальпову алею України. Алея з назвою «Файне місто Тернопіль» є природоохоронною акцією, яка поєднує два напрямки: екологічний та урбаністичний»

– Це – унікальна природоохоронна акція, яка гармонійно поєднує два напрямки – екологічний та урбаністичний. Головна її мета – підсилення біорозмаїття садово-паркового мистецтва міста та зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище, – прокоментував акцію начальник управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міськради Олег Соколовський.

До слова, у Тернополі діє концепція комплексного озеленення міста, відповідно до якої у місті поступово проводиться заміна дерев. Наприклад, замінюються тополі, на пух яких багато людей мають алергію, на катальпи, червонолисті клени, тюльпанові дерева тощо.


Повернутися
22.10.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.