Анекдоти № 14


Етапи великого шляху:

— Путін підняв Росію з колін;

— Путін опустив ціни на горілку;

— Довелося починати заново...

* * *

Немає більш нудної теми, ніж президентські вибори 2018 року в Росії.

Головна інтрига майбутнього десятиліття — запровадять кріпосне право чи ні...

* * *

Коли слухаєш російський шансон, то створюється враження, що в’язниця — найбільш чудове місце на землі, де сидять талановиті освічені люди, які міцно люблять своїх мам.

* * *

Розмова на студентському весіллі:

— А що це наречена не їсть, не п’є?

— А вона не скидалася...

* * *

— Чому ви запізнилися на роботу?

— Пізно вийшов iз дому...

— А не можна було ранiше вийти?

— Уже пізно було раніше виходити...

* * *

Приходить чоловiк у бiблiотеку i запітує:

— У вас є книжка «Чоловiк — повелитель жiнок»?

— Фантастика в нас на другому поверсi.

***

Сановитий чиновник збиває двох людей на пішохідному переході й запитує суддю:

— Які тепер наслідки будуть?

— Ну, тому, хто головою лобове скло пробив, років 5 — за напад і спробу пограбування, а тому, хто в кущі відлетів, можна і всi 8 — до всього ще й спроба втекти з місця аварiї.

***

Алло. Любий, ти з чим картопельку будеш на вечерю?

— З м’ясом.

— Я так i знала — вже купила чипси з шинкою.

* * *

Найкраща дієта — шопінг без грошей: зайві кілограми виходять слиною!

* * *

— Я чув, ти машину купив?

— Так, така гарна річ, тепер усе встигаю! Уявляєш, сьогодні з’їздив по запчастини, потім заправився, в автосервіс заїхав масло змінити, в магазин по тосол заїхав, техогляд пройшов. І як би я все це без машини встиг?

* * *

— І що це за новий Славік у тебе в контактах на телефоні? Я туди подзвонила, а там жіночий голос! І як це розуміти?!

— А дуже просто! Там така сама дурепа схопила телефон, щоб послухати, що за новий Сергій у Славіка в телефоні.

* * *

— Льова, я у захватi вiд ваших почуттiв! Ви з Софою разом живете вже 30 років і, гуляючи містом, завжди тримаєтеся за руки!

— Сьома, якщо я її відпущу, вона обов’язково що-небудь купить.

***

На сайті знайомств.

— Якого ти зросту?

— 140.

— Ти просто маленька принцеса.

— А скільки важиш?

— Важу ще менше — 120.

* * *

Люблю, коли мене запитують: «Як справи?».

Це дозволяє зберігати ілюзію, що по мені ще не видно.

* * *

Чим цар відрізняється від президента?

Цар знає, що якщо він розікраде країну, то нічого не залишиться його дітям. Президент знає, що якщо він НЕ розікраде країну, то нічого не залишиться його дітям.

 

Повернутися
30.04.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.