Анекдоти

Отримавши перерахунок електроенергії за три місяці, професор математики передав його як завдання своїм аспірантам.

 * * *

Чоловік — дружині:

— Чого ти плачеш? Адже я їду не на десять років, а лише на місяць.

— Знаю я тебе! Кажеш на мі­сяць, а повернешся через три дні.

 * * *

 — Любий, привіт, чим займаєшся?

— Лежу в ліжку i засинаю.

— А я сиджу в барі за твоєю спиною, дивлюся, як ти крутишся i не можеш заснути.

 * * *

 Цікаво, що варто тільки звичайній людині потрапити до лікаря, як у неї відразу знаходять iз десяток захворювань і починають лікувати. А якщо до лікаря потрапляє юнак призовного віку, він стає здоровим і придатним.

 * * *

 Чоловiк довго не був удома, приїхав, стукає у двері кісточками пальців — ніхто не відчиняє. Він стукає кулаком — все одно не відчиняють. Він ногою — без результату. Тут сусідка висовується з-за дверей і каже:

— А ти рогами постукай!

**

— Ви щасливі у своєму сімейному житті?
— Ми так міцно кохаємо одне одного, що вже тричi відкладали розлучення!

**

У книжковому магазині чоловік крутить у руках книжку «Зроби сам», потім приречено кладе на місце і звертається до продавчинi:

— Скажіть, а у вас часом не знайдеться книжка «Зроби, дружина»?

 * * *

 Материнське напуття перед весіллям:

— Донечко, хочу дати тобі добру пораду: ніколи не сперечайся з чоловіком. Відразу плач.

 * * *

 — Фімо, і де ти познайомився з такою дівчиною?

— На Дерибасівській, під ліхтарем!

— І що, ліхтар тоді не працював?

 * * *

 — Коли йде якась гарненька жінка, ти на неї так дивишся, ніби забув, що одружений!

— Навпаки. Тільки тоді я про це й згадую!

**

У хірурга.
— Сестра, що в нас сьогодні?
— Два легких випадки: автокатастрофа і виробнича травма. І один важкий — чоловік, який відмовився мити посуд.

**

Дружина запитує у чоловіка-військового:

— Чому ти зi мною одружився?

— Ти так стріляла очима, що я був змушений придушити цю вогневу точку!

 * * *

 — Рабиновичу! Ви ухилилися від сплати податків так, як у суді розповідав прокурор?

— Зовсім нi, але його схема дуже заслуговує на увагу.

 * * *

 Під час іспиту викладач запитує студента:

— Чи знаєте ви, що таке іспит?

— Це розмова двох розумних людей про предмет.

— А якщо один iз них дурень?

— Значить, другий не отримає стипендію.

 * * *

 У розпал сімейної баталії дружина кричить чоловікові:

— Краще б я вийшла заміж за самого диявола!

Чоловік спокійно зауважив:

— Шлюби між близькими родичами заборонені!


Повернутися
13.10.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.