Хай буде гречка!

На кінець вересня, за повідомленням прес-служби Мін­агрополітики, зібрано 40,3 млн. тонн зернових i зернобобових культур iз 72 відсотків площ від прогнозованих 14,6 млн. гектарів.

 Середня врожайність на цей період — 38,4 центнера з гектара.

 У розрізі культур показники наступні:

гречки зібрали 151 тис. тонн зі 133 тис. гектарів (73%) при врожайності 11,3 центнера з гектара; проса — 70 тис. тонн iз 48 тис. гектарів (85%) при врожайності 14,5 центнера з гектара; кукурудзи — 2,4 млн. тонн iз 591 тис. гектарів (13%) при врожайності 40,9 центнера з гектара.

 Крім того, триває збирання соняшнику, якого намолочено 6,8 млн. тонн iз 3,6 млн. гектарiв (61%) при врожайності 18,7 центнера з гектара.

 Сої зібрано 1,4 млн. тонн iз 801 тис. гектарiв (40%) при врожайності 17,2 центнера з гектара, цукрових буряків — 2,6 млн. тонн iз 62 тис. гектарiв (19%) при врожайності 425 центнерів iз гектара.

 Разом зі збиранням урожаю проводять підготовку ґрунту під посів озимих культур. На даний час підготовлено 7,5 млн. гектарів, або 93 відсотка від прогнозованих площ.

 Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року при прогнозі 7,2 млн. гектарів проведено на площі 3,5 мільйона. Це майже половина від запланованого. Житом при прогнозі 161 тис. гектарів уже засіяно 96 тисяч, або 60 відсотків від прогнозу.

 Ячменю при прогнозі 926 тис. гектарів посіяно 114 тисяч, або 12 відсотків. Посів озимого ріпаку, як і очікувалося, завершено на площі 795 тис. гектарів. Це 102 відсотки від прогнозованих 777 тисяч.


Повернутися
13.10.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…