Хай буде гречка!

На кінець вересня, за повідомленням прес-служби Мін­агрополітики, зібрано 40,3 млн. тонн зернових i зернобобових культур iз 72 відсотків площ від прогнозованих 14,6 млн. гектарів.

 Середня врожайність на цей період — 38,4 центнера з гектара.

 У розрізі культур показники наступні:

гречки зібрали 151 тис. тонн зі 133 тис. гектарів (73%) при врожайності 11,3 центнера з гектара; проса — 70 тис. тонн iз 48 тис. гектарів (85%) при врожайності 14,5 центнера з гектара; кукурудзи — 2,4 млн. тонн iз 591 тис. гектарів (13%) при врожайності 40,9 центнера з гектара.

 Крім того, триває збирання соняшнику, якого намолочено 6,8 млн. тонн iз 3,6 млн. гектарiв (61%) при врожайності 18,7 центнера з гектара.

 Сої зібрано 1,4 млн. тонн iз 801 тис. гектарiв (40%) при врожайності 17,2 центнера з гектара, цукрових буряків — 2,6 млн. тонн iз 62 тис. гектарiв (19%) при врожайності 425 центнерів iз гектара.

 Разом зі збиранням урожаю проводять підготовку ґрунту під посів озимих культур. На даний час підготовлено 7,5 млн. гектарів, або 93 відсотка від прогнозованих площ.

 Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року при прогнозі 7,2 млн. гектарів проведено на площі 3,5 мільйона. Це майже половина від запланованого. Житом при прогнозі 161 тис. гектарів уже засіяно 96 тисяч, або 60 відсотків від прогнозу.

 Ячменю при прогнозі 926 тис. гектарів посіяно 114 тисяч, або 12 відсотків. Посів озимого ріпаку, як і очікувалося, завершено на площі 795 тис. гектарів. Це 102 відсотки від прогнозованих 777 тисяч.


Повернутися
13.10.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.