Хай буде гречка!

На кінець вересня, за повідомленням прес-служби Мін­агрополітики, зібрано 40,3 млн. тонн зернових i зернобобових культур iз 72 відсотків площ від прогнозованих 14,6 млн. гектарів.

 Середня врожайність на цей період — 38,4 центнера з гектара.

 У розрізі культур показники наступні:

гречки зібрали 151 тис. тонн зі 133 тис. гектарів (73%) при врожайності 11,3 центнера з гектара; проса — 70 тис. тонн iз 48 тис. гектарів (85%) при врожайності 14,5 центнера з гектара; кукурудзи — 2,4 млн. тонн iз 591 тис. гектарів (13%) при врожайності 40,9 центнера з гектара.

 Крім того, триває збирання соняшнику, якого намолочено 6,8 млн. тонн iз 3,6 млн. гектарiв (61%) при врожайності 18,7 центнера з гектара.

 Сої зібрано 1,4 млн. тонн iз 801 тис. гектарiв (40%) при врожайності 17,2 центнера з гектара, цукрових буряків — 2,6 млн. тонн iз 62 тис. гектарiв (19%) при врожайності 425 центнерів iз гектара.

 Разом зі збиранням урожаю проводять підготовку ґрунту під посів озимих культур. На даний час підготовлено 7,5 млн. гектарів, або 93 відсотка від прогнозованих площ.

 Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року при прогнозі 7,2 млн. гектарів проведено на площі 3,5 мільйона. Це майже половина від запланованого. Житом при прогнозі 161 тис. гектарів уже засіяно 96 тисяч, або 60 відсотків від прогнозу.

 Ячменю при прогнозі 926 тис. гектарів посіяно 114 тисяч, або 12 відсотків. Посів озимого ріпаку, як і очікувалося, завершено на площі 795 тис. гектарів. Це 102 відсотки від прогнозованих 777 тисяч.


Повернутися
13.10.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.