Менше знаєш, бо… гірше спиш!

Діти, які сплять менше дев’яти годин уночі, погано справляються зі шкільною програмою. Це довела група співробітників Автономного університету Барселони під керівництвом Раймона Кладелласа, пише «Медпортал». Висновок було зроблено на підставі оцінки стану 142 учнів початкової школи. Науковці порівняли кількість годин, витрачених на сон, і шкільну успішність. Виявилося, що переважна більшість 6–7–річних дітей, які не висиплялися, насилу спілкувалися і вирішували прості математичні задачки. Також у них були проблеми з правописом, граматикою та якістю сприйняття.

На думку дослідників, це пов’язано з тим, що дедалі більше дітей мають комп’ютери і телевізори в кімнатах. У результаті школярі сплять менше, ніж потрібно для нормального інтелектуального розвитку. Наприклад, діти, які сплять 8 або 9 годин, набагато гірше справлялися із завданнями, ніж учні, які спали по 9 або 11 годин.

Утім дорослим не треба рівнятися на «дитячі» стандарти. Для порівняння, дорослій людині достатньо 6,5 — 8,5 годин для нічного відпочинку. А менше п’яти годин сну вже сильно позначається на роботі мозку.


Повернутися
13.10.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.