Щоби від горіха-не клопоти, а втіхи…

Усі полюбляють горіхи, але не у всіх є можливість завести їх на власній ділянці. Це дерево до З0 м заввишки, може мати стовбур діаметром до 2 м і живе до 400 років.  Де ж знайти йому місце на невеличкій присадибній ділянці?

Якщо ви надумали посадити в своєму саду грецький горіх, то розміщуйте його так, щоб високе і розкидисте дерево не завадило згодом іншим рослинам і будівлям, радить https://agronomist.in.ua.  Не слід висаджувати горіх біля різних будов, оскільки його потужне коріння, розростаючись, може пошкодити фундамент. Недалеко від саджанців горіха можна висадити лише ягідні чагарники. Вони можуть давати повноцінний урожай 6-9 років, а коли виросте велике дерево горіха, чагарники можна буде видалити.

Головний спосіб розмноження горіха – насінням. На посів потрібно відбирати масивні, чудово виконані плоди, з тонкою шкарлупою і смачним ядром. Їх очищають від зеленої оболонки, розкладають в один шар, просушують спочатку на сонці, а після цього в тіні, на протязі. Не можна сушити призначені для посадки плоди біля батарей та інших опалювальних пристроїв.

Плоди, які ви збираєтеся висадити восени, можна не сушити. Потрібно висівати їх відразу на постійне місце, оскільки сіянці формуються глибоко, особливо центральний стрижневий корінь, а його небажано травмувати при пересадці. Ямку для посіву слід копати глибиною і в діаметрі до одного метра. Викинутий з неї ґрунт потрібно змішати з гноєм, перегноєм. Такі глибокі ями роблять для того, щоб створити дереву запас поживних речовин. А при посіві необхідно закладати насіннєві плоди в ямки або канавки глибиною 15:20 сантиметрів.

На дно посадкової ямки або канавки плоди неодмінно укладають швом у вертикальній площині (швом вгору). Ні в якому разі вістрям вгору! Із-за неправильно покладеного горіха виросте дерево, у якого плодоношення наступить на три роки пізніше, ніж у висадженого швом вгору.

У посадкову яму укладають по 3-4 плоди квадратом або трикутником, зі сторонами 20-25 сантиметрів. З вирощених саджанців беруть найміцніші.

Якщо вирощують саджанці, то на постійне місце їх краще пересаджувати навесні у дворічному віці. Викопувати їх обережно, щоб не ушкодити бічні корені. Вертикальний корінь, який може досягати довжини більше метра, треба перерубати, зрізати гострим ножем або секатором на глибині 40 сантиметрів, а рани замазати глиною.

При посадці саджанці встановлюють на ущільнену землю так, щоб коренева шийка була на 3-4 сантиметри вище рівня ґрунту. Коріння ретельно розправляють, надаючи їм положення, яке вони займали до витягу із землі. Глибоко не правильно думка, що при пересадці саджанці горіха, потрібно під центр його кореневої системи класти плоский камінь. Він ніби сприяє наростанню могутніх коренів. Після засипки в яму ґрунт ущільнюють, поливають, роблять поглиблення і мульчують. Відразу ж після посадки з саджанців видаляють зайві гілки.

Доволі часто за останні роки спостерігається обмерзання гілок горіха від сильних морозів. Тому обрізання замерзлих гілок в перший рік росту не слід робити, буде краще обрізати зайві гілки весною наступного року.

Вдруге обрізку гілок горіха можна провести влітку, в липні або серпні, коли спостерігається спад сокоруху, а також чудово видно пригноблені і засохлі гілки, які не помітили навесні. Бажано обрізати вранці або надвечір, а також у хмарну погоду. Всі рани при вирізці гілок зачищають гострим ножем і неодмінно замазують садовим варом.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...