Щоби від горіха-не клопоти, а втіхи…

Усі полюбляють горіхи, але не у всіх є можливість завести їх на власній ділянці. Це дерево до З0 м заввишки, може мати стовбур діаметром до 2 м і живе до 400 років.  Де ж знайти йому місце на невеличкій присадибній ділянці?

Якщо ви надумали посадити в своєму саду грецький горіх, то розміщуйте його так, щоб високе і розкидисте дерево не завадило згодом іншим рослинам і будівлям, радить https://agronomist.in.ua.  Не слід висаджувати горіх біля різних будов, оскільки його потужне коріння, розростаючись, може пошкодити фундамент. Недалеко від саджанців горіха можна висадити лише ягідні чагарники. Вони можуть давати повноцінний урожай 6-9 років, а коли виросте велике дерево горіха, чагарники можна буде видалити.

Головний спосіб розмноження горіха – насінням. На посів потрібно відбирати масивні, чудово виконані плоди, з тонкою шкарлупою і смачним ядром. Їх очищають від зеленої оболонки, розкладають в один шар, просушують спочатку на сонці, а після цього в тіні, на протязі. Не можна сушити призначені для посадки плоди біля батарей та інших опалювальних пристроїв.

Плоди, які ви збираєтеся висадити восени, можна не сушити. Потрібно висівати їх відразу на постійне місце, оскільки сіянці формуються глибоко, особливо центральний стрижневий корінь, а його небажано травмувати при пересадці. Ямку для посіву слід копати глибиною і в діаметрі до одного метра. Викинутий з неї ґрунт потрібно змішати з гноєм, перегноєм. Такі глибокі ями роблять для того, щоб створити дереву запас поживних речовин. А при посіві необхідно закладати насіннєві плоди в ямки або канавки глибиною 15:20 сантиметрів.

На дно посадкової ямки або канавки плоди неодмінно укладають швом у вертикальній площині (швом вгору). Ні в якому разі вістрям вгору! Із-за неправильно покладеного горіха виросте дерево, у якого плодоношення наступить на три роки пізніше, ніж у висадженого швом вгору.

У посадкову яму укладають по 3-4 плоди квадратом або трикутником, зі сторонами 20-25 сантиметрів. З вирощених саджанців беруть найміцніші.

Якщо вирощують саджанці, то на постійне місце їх краще пересаджувати навесні у дворічному віці. Викопувати їх обережно, щоб не ушкодити бічні корені. Вертикальний корінь, який може досягати довжини більше метра, треба перерубати, зрізати гострим ножем або секатором на глибині 40 сантиметрів, а рани замазати глиною.

При посадці саджанці встановлюють на ущільнену землю так, щоб коренева шийка була на 3-4 сантиметри вище рівня ґрунту. Коріння ретельно розправляють, надаючи їм положення, яке вони займали до витягу із землі. Глибоко не правильно думка, що при пересадці саджанці горіха, потрібно під центр його кореневої системи класти плоский камінь. Він ніби сприяє наростанню могутніх коренів. Після засипки в яму ґрунт ущільнюють, поливають, роблять поглиблення і мульчують. Відразу ж після посадки з саджанців видаляють зайві гілки.

Доволі часто за останні роки спостерігається обмерзання гілок горіха від сильних морозів. Тому обрізання замерзлих гілок в перший рік росту не слід робити, буде краще обрізати зайві гілки весною наступного року.

Вдруге обрізку гілок горіха можна провести влітку, в липні або серпні, коли спостерігається спад сокоруху, а також чудово видно пригноблені і засохлі гілки, які не помітили навесні. Бажано обрізати вранці або надвечір, а також у хмарну погоду. Всі рани при вирізці гілок зачищають гострим ножем і неодмінно замазують садовим варом.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…