Замість валер’янки- домашня тваринка

Котики і собачки, яких так люблять самотні пенсіонери, насправді не тільки розважають своїх господарів, а й підтримують їхнє здоров’я. У психології та медицині є навіть такий корекційний напрям — «анімалотерапія» — лікування за участю тварин. Як повідомляє «Медпортал», на сьогодні науково доведено, що тварини здатні здійснювати на людину дуже сприятливий вплив — як психологічний, так і фізіологічний.

Учені помітили, що в будинку, де є домашні улюбленці, діти виростають здоровішими, більш відповідальними й товариськими, ніж ті, в кого вдома тварин немає. Пояснень цьому є кілька.

По–перше, завжди добре, коли з тобою поруч є жива істота, яка тебе любить просто за те, що ти є. По–друге, тваринам під силу реагувати на наші емоції, вони можуть заспокоювати, відвертати увагу від поганих емоцій та навіть фізичного болю. Крім того, тварини здатні «лікувати» своїм теплом, вовною, енергетикою. Тому самотнім і хворим людям завести звірятко радять навіть лікарі. Єдине протипоказання до такої терапії — якщо пацієнт настільки хворий, що фізично не може сам подбати про «вихованця».

Цікаво, що кожна жива істота має не тільки власний характер та особливості поведінки, а й різний спектр «лікувальних послуг». Наприклад, собаки, особливо великих порід (наприклад, лабрадори) буквально фонтанують енергією і підживлюють нею своїх господарів. Тому для людини, яка часто застуджується, почувається млявою, страждає від хронічної втоми і занепаду сил, пес стане і другом, і «лікарем».

Коти ж «працюють» з різними болячками інакше — лягають на місце, де болить, і витягують на себе негативну енергетику. Особливо це допомагає хронічно хворим пацієнтам (наприклад, тим, хто має хронічний панкреатит, гастрит, проблеми з печінкою, жовчним міхуром тощо). У таких випадках людина може пити таблетки пригорщами, але з часом ефективність ліків зменшується, проблема нікуди не зникає і відчуття важкості чи болю в певному місці стає постійним. Кицька, звісно, теж не може повністю усунути хворобу, зате може на деякий час зняти біль. Людині стає трохи легше, тож якість її життя покращується.

 До слова, саме останніми роками анімалотерапія стала набувати великої популярності. У рамках експериментів новатори залучають до лікувального процесу не тільки традиційних домашніх улюбленців, а й екзотичних тварин. Дельфіни, слони, корови, папуги, ручні білки, ящірки і навіть змії — це не повний перелік тварин, чий вплив на здоров’я людини досліджували фахівці. Але найбільш відомим і доступним для широкого загалу «зоолікарем» поки залишається кінь.

Контакт із кіньми не тільки покращує психічне здоров’я та «вирівнює» психосоматику. Завдяки потужній енергетиці коней, високій температурі їхнього тіла людина отримує прогрівання, яке випромінюють хвилі певної довжини. Завдяки цьому, при правильно підібраній схемі лікування, фахівці можуть «підняти на ноги» навіть дуже важких пацієнтів.

 

ЦІКАВО

Спостереження за акваріумними рибками знімає стрес. Саме тому акваріум лікарі зазвичай радять завести людям, які страждають від неврозів та депресії. А ще рибки викликають у людей почуття радості та благополуччя, сприяють підвищенню інтелектуального рівня, допомагають уникати серйозних помилок у житті і навіть зміцнюють сімейні відносини. Крім того, акваріум чудово коригує мікроклімат, а вода, яка випаровується, зволожує повітря, робить його корисним для здоров’я та легким для дихання, що вкрай важливо для профілактики астми і застуд.

Спілкування з гризунами допомагає невпевненим у собі людям подолати замкненість, комплекси і страх перед аудиторією. Крім того, хом’яки, миші та кролики лікують хвороби суглобів, а білі щури «спеціалізуються» на неврозах.

Власник птахів стає життєлюбом, у нього підвищується працездатність і творча активність. Причому пісні канарок прекрасно знімають напругу, заспокоюють і покращують настрій. Хвилясті папужки полегшують болі в серці, а великі папуги — найкращі помічники при лікуванні шкірних захворювань і неврозів.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.