Замість валер’янки- домашня тваринка

Котики і собачки, яких так люблять самотні пенсіонери, насправді не тільки розважають своїх господарів, а й підтримують їхнє здоров’я. У психології та медицині є навіть такий корекційний напрям — «анімалотерапія» — лікування за участю тварин. Як повідомляє «Медпортал», на сьогодні науково доведено, що тварини здатні здійснювати на людину дуже сприятливий вплив — як психологічний, так і фізіологічний.

Учені помітили, що в будинку, де є домашні улюбленці, діти виростають здоровішими, більш відповідальними й товариськими, ніж ті, в кого вдома тварин немає. Пояснень цьому є кілька.

По–перше, завжди добре, коли з тобою поруч є жива істота, яка тебе любить просто за те, що ти є. По–друге, тваринам під силу реагувати на наші емоції, вони можуть заспокоювати, відвертати увагу від поганих емоцій та навіть фізичного болю. Крім того, тварини здатні «лікувати» своїм теплом, вовною, енергетикою. Тому самотнім і хворим людям завести звірятко радять навіть лікарі. Єдине протипоказання до такої терапії — якщо пацієнт настільки хворий, що фізично не може сам подбати про «вихованця».

Цікаво, що кожна жива істота має не тільки власний характер та особливості поведінки, а й різний спектр «лікувальних послуг». Наприклад, собаки, особливо великих порід (наприклад, лабрадори) буквально фонтанують енергією і підживлюють нею своїх господарів. Тому для людини, яка часто застуджується, почувається млявою, страждає від хронічної втоми і занепаду сил, пес стане і другом, і «лікарем».

Коти ж «працюють» з різними болячками інакше — лягають на місце, де болить, і витягують на себе негативну енергетику. Особливо це допомагає хронічно хворим пацієнтам (наприклад, тим, хто має хронічний панкреатит, гастрит, проблеми з печінкою, жовчним міхуром тощо). У таких випадках людина може пити таблетки пригорщами, але з часом ефективність ліків зменшується, проблема нікуди не зникає і відчуття важкості чи болю в певному місці стає постійним. Кицька, звісно, теж не може повністю усунути хворобу, зате може на деякий час зняти біль. Людині стає трохи легше, тож якість її життя покращується.

 До слова, саме останніми роками анімалотерапія стала набувати великої популярності. У рамках експериментів новатори залучають до лікувального процесу не тільки традиційних домашніх улюбленців, а й екзотичних тварин. Дельфіни, слони, корови, папуги, ручні білки, ящірки і навіть змії — це не повний перелік тварин, чий вплив на здоров’я людини досліджували фахівці. Але найбільш відомим і доступним для широкого загалу «зоолікарем» поки залишається кінь.

Контакт із кіньми не тільки покращує психічне здоров’я та «вирівнює» психосоматику. Завдяки потужній енергетиці коней, високій температурі їхнього тіла людина отримує прогрівання, яке випромінюють хвилі певної довжини. Завдяки цьому, при правильно підібраній схемі лікування, фахівці можуть «підняти на ноги» навіть дуже важких пацієнтів.

 

ЦІКАВО

Спостереження за акваріумними рибками знімає стрес. Саме тому акваріум лікарі зазвичай радять завести людям, які страждають від неврозів та депресії. А ще рибки викликають у людей почуття радості та благополуччя, сприяють підвищенню інтелектуального рівня, допомагають уникати серйозних помилок у житті і навіть зміцнюють сімейні відносини. Крім того, акваріум чудово коригує мікроклімат, а вода, яка випаровується, зволожує повітря, робить його корисним для здоров’я та легким для дихання, що вкрай важливо для профілактики астми і застуд.

Спілкування з гризунами допомагає невпевненим у собі людям подолати замкненість, комплекси і страх перед аудиторією. Крім того, хом’яки, миші та кролики лікують хвороби суглобів, а білі щури «спеціалізуються» на неврозах.

Власник птахів стає життєлюбом, у нього підвищується працездатність і творча активність. Причому пісні канарок прекрасно знімають напругу, заспокоюють і покращують настрій. Хвилясті папужки полегшують болі в серці, а великі папуги — найкращі помічники при лікуванні шкірних захворювань і неврозів.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…