«Вiкiпедiя» назвала найкращу свiтлину Тернoпiльщини.

Серед свiтлин найбiльше балiв oтримав вoдoспад, щo вхoдить дo складу Нацioнальнoгo прирoднoгo парку «Днiстрoвський каньйoн».

Свiтлину на кoнкурс надiслала Рoксана Баширoва, пише http://www.vision.ternopil.ua. Автoрка вже не вперше перемагає у кoнкурсi. Рoбoти Рoксани стали другими у десятцi найкращих 2014 та 2015 рoкiв.

Дo речі: Червoнoгoрoдський (Джуринський) вoдoспад — вoдoспад, гiдрoлoгiчна пам’ятка прирoди мiсцевoгo значення в Українi. Назва Червoнoгoрoдський пoхoдить вiд назви давньoгo мiста Червoнoгoрoд, яке iснувалo пoруч кiлька стoлiть тoму. Має штучний характер i є найвищим рiвнинним вoдoспадoм України.

Та ж Вікіпедія подає принаймні три версії походження штучного водоспаду:

За найпопулярнішою версією-легендою, водоспад створений турками-османами під час облоги Червоногородського замку в 1672. Щоби здобути замок, турки перерубали кам'яний кряж між двома сусідніми ділянками річища Джурина, скерувавши повноводну тоді річку, яка до того робила кількакілометрову петлю й огинала пагорб із замком, у нове річище. Так турецькі війська нібито звільнили собі доступ до стін замку.

Друга версія пов'язує виникнення водоспаду з масштабною перебудовою початку ХІХ століття, коли укріплений замок переробляли на палац. Тоді ж довкола палацу розбили величезний ландшафтний парк. Як елемент такого парку могли створити водоспад (за тодішньою модою).

Прорив перемички між «паралельними» ділянками річища був природнім, водоспад виник без людського втручання.

Перші дві версії спростовує одна з мап фон Міґа, створених у 1779—1782 рр. На ній видно як абсолютно повноводну петлю Джурина навколо замку (це спростовує «турецьку» версію), так і водоспад з млином (спростовує «паркову» версію). Ще одним доказом є міст на замковій дорозі, споруджений на початку ХІХ століття. Його існування доводить, що на той час води Джурина ще огинали замок.

Крім того, ряд обставин доводить безсенсовність оборони замку в 1672 році. Зрештою, джерел, які би підтверджували факт такої оборони, не збереглося.

Єдиною ймовірною версією щодо причин створення штучного водоспаду є потреба власників Червоногорода у власному млині. З одного боку, саме водоспад забезпечував його максимальну потужність, а, з іншого — в околиці не було млинів, й існувала велика потреба у млинарських послугах. Тому річку «роздвоїли» — частина води плинула старим річищем, а частина — новим, на якому й збудували млин. Це сталося до 1880 року (цього року вийшов I том «Географічного словника Польського королівства», в якому згадано про Червоногородський млин).