Роздільне збирання сміття: від планів-до їх втілення

Сортувати відходи на виході з помешкань і розподіляти їх у різні контейнери пропонують на Тернопільщині.  Адже відповідно до пункту «і» ст. 32 Закону України «Про відходи» з 1 січня 2018 року забороняється захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів. Про це, повідомляє сайт ТОДА, поінформувала в. о. начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської ОДА Софія Близнюк.

За її словами, станом на 1 вересня 2017 року роздільним збиранням твердих побутових відходів охоплено лише 47 населених пунктів області, що становить 4,7% від їх загальної кількості.

«Для мінімізації обсягів утворення відходів та максимально можливої їх утилізації, забезпечення остаточного видалення лише тих відходів, які не підлягають утилізації, в області розроблено «Програму охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області на 2014-2020 роки», одним із розділів якої є «Управління відходами». У цьому розділі передбачається впровадження технологій повної та часткової переробки деяких відходів, які утворюються на території області, зокрема, спорудження сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних підприємств. Тому наразі ми наголошуємо головам об’єднаних територіальних громад звернути на це особливу увагу», – зазначила Софія Близнюк.

При цьому, вона підкреслила, що позитивний досвід роздільного збирання та переробки твердих побутових відходів уже реалізується у Теребовлянському районі. Зокрема, на ТОВ «ЕкоБалансТер» впроваджено систему роздільного збирання та вивезення з населених пунктів твердих побутових відходів на паспортизоване сміттєзвалище. На території цього сміттєзвалища, що у селі Плебанівка, підприємство встановило сміттєсортувальний комплекс КВВС-50 потужністю 50 тис. тонн в рік, що дає можливість збирати та сортувати тверді побутові відходи з Теребовлянського та інших районів області. Комплекс розпочав працювати у 2012 році і діє до сьогодні.

 «Загалом в області діє 17 пунктів прийому вторинної сировини, які збирають відходи полімерів, гуми, деревини, поліетилену, склобій, макулатуру, металобрухт (чорний та кольоровий), текстиль, ПЕТ-пляшки. А у Ланівцях, Шумській та Почаївській об’єднаних територіальних громадах встановлено устаткування для пресування ПЕТ-пляшки. Сподіваємося, що вже невдовзі такий позитивних досвід переймуть для себе й інші громади краю», – додала Софія Близнюк.  


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

У психологів існує термін: «провина тих, хто вижив». Існують, вочевидь, і цілі трактати про те, як її позбутися. Але хто б написав ще бодай кілька речень про те, як нам, нинішнім, її… набути?

 Покоління тих, хто нині живе в Україні — покоління, що втратило провину.  Провину, котра живе десь поміж пам’яттю та історією. «Нам про Крути не забути», — завчено повторюємо ми і… забуваємо, тільки-но минає 29 січня.  «Не забудемо подвиг Небесної Сотні», - зі сльозами на очах повторюємо ми 20 лютого. Двадцять першого у нас уже інші клопоти… Ми не хочемо знати про те, якими були ці хлопці (і ті, що гинули за Україну сотню років тому, і ті, що гинуть сьогодні). Боїмося знати про них більше, ніж було потрібно для уроку історії чи ніж почули у випуску новин (у яку мізерну кількість слів можна вмістити неохопне людське життя?!): боїмося, що їх обличчя назавжди вріжуться нам у серце, і вріжуться так, що роздиратимуть зсередини…

Підручники нас учили, що з історії, хоч якої болісної, не можна вирвати ані сторінки, що вона пам’ятає все і всіх. Життя нам показало, що історія пам’ятає таки не все, і що історії людей перетворюються на порядкові номери, а самі вони — на купу кісток у нас під ногами. Інколи-буквально. «Панове, всі ми ходим по мерцях, як по мостах», —  співав колись популярний рок-гурт.

 Днями стало відомо, що у Чорткові врешті за довгі роки пошуків вдалось віднайти місце вічного спочинку понад півсотні українських патріотів, розстріляних німецькими окупантами. Це місце було буквально за триста метрів від автодороги, котрою щодня проїжджали сотні машин… За часів радянського окупанта про   злочин окупанта німецького воліли не згадувати: розстріляли «не тих» героїв. Не червоних партизан, а членів  ОУН, тому й про те, щоб відшукати місце їх захоронення, навіть не йшлося. Цим уже за незалежної України зайнялися небайдужі ентузіасти. Серед знайдених артефактів, крім великої кількості німецьких патронів, —  особисті речі розстріляних, натільні медальйони,  молитовник … Чи встигли вони перед смертю помолитися, востаннє  поцілувати образ на медальйоні?.. 

 Надалі, кажуть місцеві краєзнавці, буде довга експертиза, яка включатиме ексгумацію кісток задля встановлення і підтвердження кожної особи із розстріляного списку. Бо все-таки важлива історія кожного. Навіть якщо це не буквально твоя історія. Якщо вам, звичайно, здається, що історії бувають не своїми.

І знаєте, чому я хочу, щоб нам усім боліла пам'ять? Бо біль пам’яті – це біль досвіду. А досвід  допоможе нам зробити так, щоб це більше ніколи не повторювалося.