Чипси… з льону: смачно та здорово!

Українська компанія «Фьючефуд», яка займається виробництвом снеків з льону (фьючипсів), уже домовляється про постачання своєї продукції в Європу і Америку.

 «Ми зараз ведемо переговори з партнерами з Польщі, Німеччини, Японії та США. Вже відправили зразки, очікуємо домовленості з постачання першої партії продукції», — повідомив директор компанії «Фьючефуд» Сергій Шакола.

 За його словами, зараз потужності для виробництва снеків становлять 10 тисяч пачок за місяць, але вони завантажені лише на 75 відсотків.

 «Розглядаємо це виробництво як лабораторну установку. Ми поки що фактично відпрацьовуємо технологію, тестуємо ринок. Уже зайшли в торговельні мережі і зараз плануємо розширюватися, — каже Шакола. — У нас достатньо потужності для того, щоб підготувати продукцію до сушіння, та й пакувальні потужності тут великі. А при збільшенні збуту ми розширимо лінію сушильних шаф», — повідомив керівник «Фьючефуд».

 Підприємство планує до кінця нинішнього року встановити додаткові сушильні шафи. У планах на 2018-2019 роки — подальше розширення виробничих потужностей, зокрема й будівництво нового заводу. Планують збільшити потужності мінімум удвічі. Інвестиції в розширення потужностей можуть становить 300-400 тисяч гривень. Але в підсумку збільшення потужностей залежить від збуту.

 «У мережу «Сільпо» ми поки що зайшли лише в 26 магазинів. Це потрібно було, щоб зрозуміти, як краще працювати з цією мережею. Вже пройшли перші продажі, почнемо поступово збільшувати реалізацію. Також ми працюємо більше двох років із мережею Novus, «Еко-лавка», Winetime, «Сирне королівство», з мережею заправок «ОККО»і кількома іншими», — повідомив директор «Фьючефуд».

 Компанія також розширюватиме лінійку снеків. «Фьючефуд» випускає чотири товарні позиції, а у планах на наступний рік — почати виробництво солодких снеків.

 Розгортаючи виробництво, звернули увагу на те, що ринок здорових снеків не заповнений і такої конкуренції, як на ринку стандартних снеків, тут поки що не має.

 «Ми створили ексклюзивний продукт і з ним вийшли на вільний ринок. Виробляємо фьючипси з насіння льону, до складу яких також входить гарбуз, томатна паста, перець, сіль. Усе наше обладнання і сировина українського виробництва. Виготовляємо снеки за власною технологією, використовуючи сушильні шафи. Висушуємо продукт гарячим повітрям. Аналогу нашій технології досі немає у світі, ми оформили на неї патент», — зазначив директор компанії.

 ТОВ «Фьючефуд» (Київ) засновано в 2013 році. Компанія займається виробництвом здорових снеків з насіння льону. Продажі продукції за 2016 рік досягли 2 мільйонів гривень.

 

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

У психологів існує термін: «провина тих, хто вижив». Існують, вочевидь, і цілі трактати про те, як її позбутися. Але хто б написав ще бодай кілька речень про те, як нам, нинішнім, її… набути?

 Покоління тих, хто нині живе в Україні — покоління, що втратило провину.  Провину, котра живе десь поміж пам’яттю та історією. «Нам про Крути не забути», — завчено повторюємо ми і… забуваємо, тільки-но минає 29 січня.  «Не забудемо подвиг Небесної Сотні», - зі сльозами на очах повторюємо ми 20 лютого. Двадцять першого у нас уже інші клопоти… Ми не хочемо знати про те, якими були ці хлопці (і ті, що гинули за Україну сотню років тому, і ті, що гинуть сьогодні). Боїмося знати про них більше, ніж було потрібно для уроку історії чи ніж почули у випуску новин (у яку мізерну кількість слів можна вмістити неохопне людське життя?!): боїмося, що їх обличчя назавжди вріжуться нам у серце, і вріжуться так, що роздиратимуть зсередини…

Підручники нас учили, що з історії, хоч якої болісної, не можна вирвати ані сторінки, що вона пам’ятає все і всіх. Життя нам показало, що історія пам’ятає таки не все, і що історії людей перетворюються на порядкові номери, а самі вони — на купу кісток у нас під ногами. Інколи-буквально. «Панове, всі ми ходим по мерцях, як по мостах», —  співав колись популярний рок-гурт.

 Днями стало відомо, що у Чорткові врешті за довгі роки пошуків вдалось віднайти місце вічного спочинку понад півсотні українських патріотів, розстріляних німецькими окупантами. Це місце було буквально за триста метрів від автодороги, котрою щодня проїжджали сотні машин… За часів радянського окупанта про   злочин окупанта німецького воліли не згадувати: розстріляли «не тих» героїв. Не червоних партизан, а членів  ОУН, тому й про те, щоб відшукати місце їх захоронення, навіть не йшлося. Цим уже за незалежної України зайнялися небайдужі ентузіасти. Серед знайдених артефактів, крім великої кількості німецьких патронів, —  особисті речі розстріляних, натільні медальйони,  молитовник … Чи встигли вони перед смертю помолитися, востаннє  поцілувати образ на медальйоні?.. 

 Надалі, кажуть місцеві краєзнавці, буде довга експертиза, яка включатиме ексгумацію кісток задля встановлення і підтвердження кожної особи із розстріляного списку. Бо все-таки важлива історія кожного. Навіть якщо це не буквально твоя історія. Якщо вам, звичайно, здається, що історії бувають не своїми.

І знаєте, чому я хочу, щоб нам усім боліла пам'ять? Бо біль пам’яті – це біль досвіду. А досвід  допоможе нам зробити так, щоб це більше ніколи не повторювалося.