Щоб органіка не була «золотою»…

За даними прес-служби Мінагрополітики, Україна займає 11-те місце в Європі за площею сертифікованих земель для органічного сільського господарства. Ключові країни, що імпортують українську органіку: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада.  

 Як доводять українські підприємці, органічне сільське господарство  не конче потребує глобальних державних програм і просторих земельних угідь.

 Ним цілком успішно можна займатися й у межах домашньої теплиці.

 Вінницький агроном Олександр Джига поділився з сайтом vlasno.info, як, використовуючи досвід іноземних колег, можна зібрати вдома щедрий врожай органічних овочів і захистити їх від шкідників.

 — Останні кілька років займаюсь овочами. Побудував теплицю аркового типу, вкривши її спеціальною французькою двошаровою плівкою, яку можна не знімати протягом десяти років. Така теплиця добре захищена від вітру й витримує до 150 кілограмів зовнішнього навантаження. Навіть найсильніші завірюхи їй не страшні. Позаминулого року вирощував у ній перець, минулого — помідори, цього року вирішив висадити огірки.

 Переконався, що щедрий врожай можна зібрати, не вдаючись до генної модифікації чи витравки рослини хімічними препаратами. Лише необхідно трохи поцікавитись і почитати, — у природі все давно придумано. Також уже десятки років агрономи вивчають рослини й знають безліч найпростіших секретів отримання гарного врожаю без хімічних добавок. Наприклад, можна мікоризувати огірки органічним препаратом на основі чорного трюфеля. Він  стимулює рослину краще рости. Також дуже важливо знати про сусідство рослин, яке має позитивний вплив. Скажімо, у цій теплиці я посадив горіхи, наділені властивістю віднаджувати кліщів на огірках.

 У кожної рослини є «друзі» та «антагоністи»… Існує міф: якщо вирощувати органічні рослини, то в них необхідно вкласти в сім разів більше, ніж в оброблені «хімією». Але світові науковці розробили безліч винаходів, які допоможуть виростити корисну продукцію з мінімальними затратами. Багато їжджу на різні виставки й форуми. На одному з них побачив унікальний компресор, який може розмножувати мікроорганізми. Вивчив його будову, купив усе необхідне й зробив агрегат за американською ліцензією. Отримав суттєву економію, адже біооферментовані добрива (живі бактерії), які підживлюють рослини, допомагають їм швидше рости, що коштують у магазинах досить дорого, я розмножую тепер удома.

 Купую концентрати спеціальних біодобавок, у цьому апараті створюю для них потрібні умови й починаю розмножувати. За дві доби п’ять літрів розмножую до тисячі літрів, цим самим  економлю до 150 тисяч гривень на добавках. Такі добавки дуже корисні для рослин, бо вони насичені безліччю корисних речовин. Після обробки рослини таким препаратом ґрунт не зношується, й що б ви не посадили наступного року, врожай буде також дуже гарним.

 У теплиці я використовую натрієві лампи, які розроблені спеціально для рослин. Одна така лампа споживає 600 Вт електроенергії, тобто в 15 разів менше, ніж звичайна кімнатна лампочка. Ще є світлодіодні лампочки з фітоспектром iз кількох кольорів: червоного, рожевого, синього, фіолетового, голубого. Кольори підібрані спеціально, адже саме їх споживає листок. Завдяки такому освітленню рослина набуває природного кольору й не потребує сонячного освітлення, — говорить агроном.

 Органічна продукція вдвічі-втричі дорожча за неорганічну, й тому навіть дрібні фермери, які вирішили зайнятися вирощенням такої продукції, експортують її за кордон або працюють напряму з ресторанами чи базами курортного відпочинку.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кажуть, людині, щоб навчитись говорити треба два роки, і шістдесят – щоб навчитись тримати язик за зубами. Щось схоже і в шлюбі: два роки треба, щоб ближче пізнати один одного, шістдесят – щоб один одного зрозуміти. І все життя – аби виплекати достойну повагу… А як щодо країни? Скільки років потрібно людям «однієї крові», аби пізнати один одного, зрозуміти і – майже «на грані фантастики» – заповажати? Нині усі розділились. На «…ботів» і «…філів», «нациків» і космополітів, «радикалів» і поміркованих, , тих, хто говорить «мовою» чи «язком», правих- лівих-центрових, «монтеккі й капулетті»… Усіх багато, а толку мало. Чубляться, сваряться, гризуться, волають. Що не день, то у стрічці фейсбуку рясніє : хто за/проти того-то чи такого-то, видаляйтеся, відфренджуйтеся, самозабанюйтеся… Але в позаінтернетному житті «забанити» конкурента неможливо. Можна тільки словом і ділом доводити, що ти кращий. Нація має вирости з дитячих штанців, і дитячих «несподіванок» через кожного новоявленого "героя". Аж тоді прийдуть нові політики. Нація має їх народити. А поки що нація в тому віці, коли присипка на попі, і розмножуватися ще рано. Не так важливо те, хто повинен очолювати нашу державу, як те, якою вона повинна бути.

Ненавидьте чи любіть кого хочете. Головне – не ненавидьте один одного.