Щоб органіка не була «золотою»…

За даними прес-служби Мінагрополітики, Україна займає 11-те місце в Європі за площею сертифікованих земель для органічного сільського господарства. Ключові країни, що імпортують українську органіку: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада.  

 Як доводять українські підприємці, органічне сільське господарство  не конче потребує глобальних державних програм і просторих земельних угідь.

 Ним цілком успішно можна займатися й у межах домашньої теплиці.

 Вінницький агроном Олександр Джига поділився з сайтом vlasno.info, як, використовуючи досвід іноземних колег, можна зібрати вдома щедрий врожай органічних овочів і захистити їх від шкідників.

 — Останні кілька років займаюсь овочами. Побудував теплицю аркового типу, вкривши її спеціальною французькою двошаровою плівкою, яку можна не знімати протягом десяти років. Така теплиця добре захищена від вітру й витримує до 150 кілограмів зовнішнього навантаження. Навіть найсильніші завірюхи їй не страшні. Позаминулого року вирощував у ній перець, минулого — помідори, цього року вирішив висадити огірки.

 Переконався, що щедрий врожай можна зібрати, не вдаючись до генної модифікації чи витравки рослини хімічними препаратами. Лише необхідно трохи поцікавитись і почитати, — у природі все давно придумано. Також уже десятки років агрономи вивчають рослини й знають безліч найпростіших секретів отримання гарного врожаю без хімічних добавок. Наприклад, можна мікоризувати огірки органічним препаратом на основі чорного трюфеля. Він  стимулює рослину краще рости. Також дуже важливо знати про сусідство рослин, яке має позитивний вплив. Скажімо, у цій теплиці я посадив горіхи, наділені властивістю віднаджувати кліщів на огірках.

 У кожної рослини є «друзі» та «антагоністи»… Існує міф: якщо вирощувати органічні рослини, то в них необхідно вкласти в сім разів більше, ніж в оброблені «хімією». Але світові науковці розробили безліч винаходів, які допоможуть виростити корисну продукцію з мінімальними затратами. Багато їжджу на різні виставки й форуми. На одному з них побачив унікальний компресор, який може розмножувати мікроорганізми. Вивчив його будову, купив усе необхідне й зробив агрегат за американською ліцензією. Отримав суттєву економію, адже біооферментовані добрива (живі бактерії), які підживлюють рослини, допомагають їм швидше рости, що коштують у магазинах досить дорого, я розмножую тепер удома.

 Купую концентрати спеціальних біодобавок, у цьому апараті створюю для них потрібні умови й починаю розмножувати. За дві доби п’ять літрів розмножую до тисячі літрів, цим самим  економлю до 150 тисяч гривень на добавках. Такі добавки дуже корисні для рослин, бо вони насичені безліччю корисних речовин. Після обробки рослини таким препаратом ґрунт не зношується, й що б ви не посадили наступного року, врожай буде також дуже гарним.

 У теплиці я використовую натрієві лампи, які розроблені спеціально для рослин. Одна така лампа споживає 600 Вт електроенергії, тобто в 15 разів менше, ніж звичайна кімнатна лампочка. Ще є світлодіодні лампочки з фітоспектром iз кількох кольорів: червоного, рожевого, синього, фіолетового, голубого. Кольори підібрані спеціально, адже саме їх споживає листок. Завдяки такому освітленню рослина набуває природного кольору й не потребує сонячного освітлення, — говорить агроном.

 Органічна продукція вдвічі-втричі дорожча за неорганічну, й тому навіть дрібні фермери, які вирішили зайнятися вирощенням такої продукції, експортують її за кордон або працюють напряму з ресторанами чи базами курортного відпочинку.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…