Козівські танцюристи підкорили Прагу!

Нещодавно зразковий ансамбль танцю «Росинка», зокрема середня група , повернулися з вражаючої поїздки у «серце» Чехії – Прагу, де брали участь у фестивалі «Укр-фест — Ukr fest“, організованому українською діаспорою.

Як розпровідає мама однієї з учасниць колективу Оксана Ярошевська, уже не вперше зразковий колектив «Росинка» представляє українську культуру за кордоном: позаду-Болгарія, Польща, Туреччина, Чехія.

На «Укр-фесті» було багато колективів, але юні козівчани запам’яталися найбільше. Гості фестивалю захоплено спостерігали за танцювальними номерами «Росинки», не шкодуючи оплесків і  просячи  зробити фото на пам’ять.

Кожен день був насичений різноманітними екскурсіями: діти ознайомилися з архітектурними й історичними пам’ятками чеської столиці.

Батьки учасників колективу дякують керівнику зразкового ансамблю танцю  «Росинка»   Галині Данилів за її нелегку працю. Саме за її ініціативи наші діти можуть побачити світ, показати свою творчість за межами України. Забігаючи наперед, зазначимо, що «Росинку» уже запросили на фестиваль у м.Варшаву (Польща). Наші хореографічні постановки зачарували гостей фестивалю, які пишалися творчістю українців.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кажуть, людині, щоб навчитись говорити треба два роки, і шістдесят – щоб навчитись тримати язик за зубами. Щось схоже і в шлюбі: два роки треба, щоб ближче пізнати один одного, шістдесят – щоб один одного зрозуміти. І все життя – аби виплекати достойну повагу… А як щодо країни? Скільки років потрібно людям «однієї крові», аби пізнати один одного, зрозуміти і – майже «на грані фантастики» – заповажати? Нині усі розділились. На «…ботів» і «…філів», «нациків» і космополітів, «радикалів» і поміркованих, , тих, хто говорить «мовою» чи «язком», правих- лівих-центрових, «монтеккі й капулетті»… Усіх багато, а толку мало. Чубляться, сваряться, гризуться, волають. Що не день, то у стрічці фейсбуку рясніє : хто за/проти того-то чи такого-то, видаляйтеся, відфренджуйтеся, самозабанюйтеся… Але в позаінтернетному житті «забанити» конкурента неможливо. Можна тільки словом і ділом доводити, що ти кращий. Нація має вирости з дитячих штанців, і дитячих «несподіванок» через кожного новоявленого "героя". Аж тоді прийдуть нові політики. Нація має їх народити. А поки що нація в тому віці, коли присипка на попі, і розмножуватися ще рано. Не так важливо те, хто повинен очолювати нашу державу, як те, якою вона повинна бути.

Ненавидьте чи любіть кого хочете. Головне – не ненавидьте один одного.