Як «Вертеба» фестивалила…

Упродовж двох днів, 23-24 вересня, у селі Більче-Золоте Борщівського району відбувався перший фестиваль трипільської культури «Вертеба».  

 Розпочався фестиваль у суботу, 23 вересня, із відкриття виставки у Борщівському обласному краєзнавчому музеї «Трипільські старожитності Тернопільщини». Після цього відбулася екскурсія учасників фестивалю в печері-музеї трипільської культури «Вертеба». З 14.00 до 16.30 год. у Більче-Золотецькій музичній школі відбулися трипільські читання.

Вечір першого фестивального дня розпочався із концертної програми за участю художніх колективів Тернопільщини. «Родзинкою» вечора став виступ балету «Життя» з програмою «Етно-еволюція».

У неділю, 24 вересня, відбулися екскурсії в Борщівський обласний краєзнавчий музей та печеру-музей трипільської культури «Вертеба».

 Серед пам’яток трипільської культури печері Вертеба належить унікальне місце, з якого походить одна з найбільших археологічних колекцій, відомих сьогодні науці. З огляду на унікальність природного об’єкта, у жовтні 2004 року у “Вертебі” створено перший в Україні підземний музей трипільської культури, який розташований у природному підземному середовищі.

Печера, яка утворилася природним шляхом близько 20 мільйонів років тому,  не має рівних серед інших печер світу. Тут завжди однакова температура +11 градусів. Відмінною особливістю печери є незвичайне розташування залів. Ходи в ній, як правило, недовгі, а самі «кімнати» просторі й великі. Саме завдяки цим якостям підземні зали були так популярні серед жителів древніх поселень. Згідно з дослідженнями істориків-археологів, печери використовувалися як укриттів від негоди або інших небезпечних для життя моментів. Під час розкопок 19-20 століть тут були знайдені керамічний посуд, кам`яний інвентар, предмети побуту, а також елементи древніх обрядів, такі як кістки, амулети й інше.

 Існують відомості, що в печері під час ІІ Світової війни переховувалися євреї, а згодом - бійці УПА.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.