Чи «доїде» до Тернополя соціальне таксі?

Безкоштовно їздити на спеціально облаштованому транспорті, - така можливість може з’явиться у тернополян з інвалідністю ( а їх у нашому місті понад сімсот)  уже незабаром.  

Автор проекту «Соціальне таксі» - тернопільський активіст Сергій Кічула разом з  благодійним фондом «Карітас» та лідерським волонтерським рухом збирають кошти на мікроавтобус, який обладнаний спеціальним ліфтом для перевезення людей на колясках. Підтримав проект і уродженець Тернополя, лідер гурту «Скай» Олег Собчук.

 — Зазвичай, люди, які не можуть самостійно пересуватися, більшість часу проводять вдома. Поїздка до лікаря стає справжньою проблемою, —  каже Сергій Кічула. – Тому й виникла ідея створити соціальне таксі, яке  допоможе тернополянам, які пересуваються за допомогою інвалідних колясок, добратися у будь-яку точку міста. Думаю, таким спецтранспортом у нашому місті зможе користуватися до тисячі людей. Плануємо, що цей автомобіль зміг помістити до десяти людей, а також щоб були можливості для транспортування інвалідних колясок. Щоб замовити послугу, потрібно буде  завчасно зателефонувати і записатись. Коштує автомобіль сімнадцять тисяч євро, назбирали вже сто тисяч гривень, гроші на таксі збирають зусиллями усіх небайдужих тернополян.


Повернутися
29.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кажуть, людині, щоб навчитись говорити треба два роки, і шістдесят – щоб навчитись тримати язик за зубами. Щось схоже і в шлюбі: два роки треба, щоб ближче пізнати один одного, шістдесят – щоб один одного зрозуміти. І все життя – аби виплекати достойну повагу… А як щодо країни? Скільки років потрібно людям «однієї крові», аби пізнати один одного, зрозуміти і – майже «на грані фантастики» – заповажати? Нині усі розділились. На «…ботів» і «…філів», «нациків» і космополітів, «радикалів» і поміркованих, , тих, хто говорить «мовою» чи «язком», правих- лівих-центрових, «монтеккі й капулетті»… Усіх багато, а толку мало. Чубляться, сваряться, гризуться, волають. Що не день, то у стрічці фейсбуку рясніє : хто за/проти того-то чи такого-то, видаляйтеся, відфренджуйтеся, самозабанюйтеся… Але в позаінтернетному житті «забанити» конкурента неможливо. Можна тільки словом і ділом доводити, що ти кращий. Нація має вирости з дитячих штанців, і дитячих «несподіванок» через кожного новоявленого "героя". Аж тоді прийдуть нові політики. Нація має їх народити. А поки що нація в тому віці, коли присипка на попі, і розмножуватися ще рано. Не так важливо те, хто повинен очолювати нашу державу, як те, якою вона повинна бути.

Ненавидьте чи любіть кого хочете. Головне – не ненавидьте один одного.