ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №129

Політологи переконують нас, що причиною існування тоталітарних  суспільств є так звана "втеча від свободи". Намагаючись уникнути відповідальності за своє власне життя, тисячі наших співвітчизників щоденно втікають від свободи, звинувачуючи у своїх негараздах владу, в руки якої самі вручили свою   свою долю.  Наступаючи на одвічні українські граблі, ми звикаємо обирати менше з двох зол, забуваючи при цьому,  що зло від того не стає добром.

Вийшовши із совка, ми ніяк не можемо «вигнати» совок із себе,  звикнувши жити з відчуттям безпорадності, страху і внутрішнім переконанням, що нічого не змінити. Наша біда найбідіша, чорна смуга найчорніша, труднощі найтрудніші, а найбільші напасті несправедливо впали саме на наші голови… Звідси і епос у нас найплаксивіший, і культивувати, колекціонувати, пам’ятати та оспівувати донедавна ми вміли самі лише поразки. Але, вчергове відроджуючись із попелу революції, народилася нова нація. Нація, для якої «патріотизм» – це передусім відмова від поняття «трагічне» з заміною на «героїчне». Дуже характерний тут приклад нещодавнього теракту в центрі Києва: відразу після вибуху машини Темура Махаурі очевидці не розбіглися, а навпаки, негайно кинулися на допомогу.  Нація загартовується у війні, люди навчилися брати відповідальність на себе, не стояти осторонь. І хоча війна триває на наших вулицях, але з’являються ті, хто не буде «втікати від свободи», а буде за неї боротися. Причому боротися до Перемоги, а не до смерті. 


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.